Останній Арпад На Угорському Троні. Правління Андраша Ііі В Уmовах Падіння Престижу Королівської Влади

Abstract

Мета статті – проаналізувати період правління Андраша ІІІ, вплив родини Моросіні на політичне життя Угорщини та взаємовідносини монарха з представниками олігархічної верхівки королівства. Методи дослідження. Використано порівняльно-історичний, історико-генетичний та структурно-системний методи аналізу, проблемно-хронологічний та біографічний підходи до викладення матеріалу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії найбільш повно проаналізовано період правління Андраша ІІІ, визначено ключові проблеми внутрішньої політики монарха. Висновки. Правління Андраша ІІІ, останнього представника чоловічої гілки династії Арпадів, припало на один із найбільш нестабільних періодів історії Угорщини. Роки правління Ласла IV Куна призвели до втрати частини північно-східних комітатів, усамостійнення від королівської влади великих олігархічних володінь та втрату політичного впливу на міжнародній арені. Андраш ІІІ отримав у спадщину внутрішню політичну систему, фундамент якої був закладений у попередні роки і суть якої полягала у тому, що король змушений був пристати до певного політичного табору магнатів, які все більше перетворювалися на олігархів. Незважаючи на особисту харизму та особисті якості, Андраш ІІІ не зміг ефективно протидіяти відцентровим тенденціям, які набрали обертів в Угорщини за часів правління його попередників та позбутися залежності королівської влади від підтримки могутніх баронських угруповань. Потужна фінансова підтримка з боку родичів та Венеційської республіки дали монархові змогу створити видимість сили, проте не дозволили відновити інституції королівської влади, що в умовах передчасної смерті бездітного монарха, занурило Угорщину в десятиліття династичних воєн.