Культура українського мовлення – багатоаспектна проблема. У дослідженні здійснено аналіз сучасних підходів щодо вивчення дефініції «мовленнєвий жанр», з’ясовано шляхи удосконалення мовленнєвої діяльності. Яскравою ілюстрацією є сьогодення, коли за умов російської агресії комунікативна компетентність повинна охопити реалії радикальних змін не лише в політичній, економічній картині світу, а й у мовній картині світу. Становлення особистості відбувається завдяки мові і мовним засобам, зокрема її лексико-понятійному арсеналу, якості усного спілкування. Мова є критерієм освіченості та індивідуальності людини. Мова активно впливає на пізнавальну діяльність особистості, на результативність мовленнєвого акту. А мовлення – особлива форма діяльності особистості. Саме знання мови сприяє формуванню національної специфіки мислення та мовлення. Прагматичний підхід у сучасній лінгводидактиці об’єднує поняття «мова» і «мовлення» єдиною системою мовленнєвої діяльності. Професійна мовнокомунікативна компетенція здобувачів вищої освіти є показником сформованості системи якісних знань, комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок, ціннісних орієнтацій, загальної гуманітарної культури мовлення, необхідних для ефективної кваліфікованої діяльності.