Проблема Розвитку Соціологічного Мислення В Цифровому Суспільстві

Abstract

Актуальність проблеми розвитку соціологічного мислення в умовах цифровізації суспільства зумовлена процесом ускладнення суспільства, що потребує постійного підвищення здатності забезпечення адекватності соціального управління. Предметом дослідження є розвиток соціологічного мислення в пострадянському українському суспільстві. Метою статті є осмислення проблеми розвитку соціологічного мислення в умовах формування цифрового суспільства. Методологія дослідження проблеми розвитку соціологічного мислення ґрунтується на використанні системного, логічного, історичного, діалектичного і цивілізаційного підходів та методів. Результати наукового дослідження. Формування соціологічного мислення здійснюється на засадах теоретичних уявлень про цей феномен Е.Гідденса, Дж.Масіоніса, Ч.Міллса. Необхідність розвитку соціологічного мислення в сучасному світі зумовлена необхідністю впорядкування і убезпечення життя суспільства в умовах зростання впливу загроз, небезпек і ризиків. Соціологічне мислення – це мислення професійне, об’єктом якого є соціальне управління на всіх рівнях соціальної структури суспільства. Підготовка соціологів з високим рівнем соціологічного мислення потребує глибокого засвоєння конкретних джерел, що присвячені осмисленню соціальних реалій українського суспільства. Аналіз соціальних змін у пострадянському українському суспільстві засвідчує появу у ньому всіх основних рис, що характеризують його як «суспільство ризику». Формування інформаційно-комунікативного суспільства вимагає підготовки великих груп спеціалістів як у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, так і в галузі соціально-гуманітарних технологій. Зростання інформаційних мереж і формування мережевого соціального порядку породжують нові можливості використання соціально-гуманітарних технологій як у конструктивному, так і деструктивному напрямку. Тому умовою збереження і розвитку суспільства постає наявність широкої соціальної групи, здатної забезпечити ефективне соціальне управління, що ґрунтується на соціологічному мисленні. На жаль, в сучасній Україні рівень соціологічного мислення ніким не вимірюється, тенденції його змін не відстежуються, а кількість професіоналів із високим рівнем соціологічного мислення є невідповідною тим викликам, перед якими опинилося пострадянське українське суспільство. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні суперечності між станом розвитку соціологічного мислення студентів і необхідністю оновлення системи соціального управління з метою забезпечення її здатності бути адекватною загрозам, небезпекам, ризикам і викликам, перед якими опинилося наше українське суспільство