The relevance of the research problem is that the understanding of socio-cultural transformation allows us to identify social processes that affect the functioning of post-Soviet Ukrainian society. The research subject is the social processes that determine the content and nature of socio-cultural transformation of post-Soviet Ukrainian society. The purpose of the article is to comprehend the impact of socio-cultural changes on the functioning of post-Soviet Ukrainian society. The methodology of the socio-cultural transformation research is based on the use of systematic, logical, historical, dialectical and socio-cultural approaches and methods. The results of scientific research. In post-Soviet Ukraine, the general context of socio-cultural change is due to the implementation of market reforms that have led to privatization, deindustrialization, mass marginalization, transition to a liberal state and depopulation. These processes have led to socio-cultural changes in the lives of Ukrainian citizens. There were important changes in the social sphere, the social structure of the population, the distribution of national wealth, which changed the direction of its movement from the dominance of social development to the predominance of social degradation. There was a change in the social matrix of society’s reproduction: there was a transition from the dominance of the middle classes’ culture to the spread of the culture of the poor, the main feature of which is the struggle for survival. The essence of the socio-cultural transformation of post-Soviet Ukrainian society is the transition from the absolutism of the state to the absolutism of the market, which means the transformation of everything possible into a commodity, and the dominance of commodity-money relations in all spheres of public life. This transition was accompanied by a change in the historical and cultural type of human personality, commercialization, deprofessionalization, as well as the primitivization of public administration. Changes in the culture’s state have complicated the reproduction of society as a whole. The Soviet way of life has been dismantled, and the failure of the social matrix indicates that a new way of life in post-Soviet Ukraine has not yet been formed, and therefore socio-cultural transformation must be aimed at its formation. The practical value of the results lies in substantiating the content of socio-cultural transformation in post-Soviet Ukraine and its impact on the functioning of society.

Features of the phenomenon of human decision-making in the conditions of war are analyzed. The paper is revealing the phenomenon of decision-making during war based on the events form the modern Russian-Ukrainian war. The research findings state that decision-making in the conditions of war has differences between people who defend their lives, family, country, and aggressors who seek to seize territories, turn free people into acolytes or colonies of their state, and impose autocracy on a democratic society. The authors defined the attractors of people's decision-making in war, such as: “home”, “heart and mind”, “strength and will”, “heroism and dignity”, “social order and victory”. The conducted research has a conceptual nature and serves as a methodological basis for conducting practical scientific research on the development of effective decision-making skills in conditions of destructive human influence and existential disasters.

Актуальність проблеми розвитку соціологічного мислення в умовах цифровізації суспільства зумовлена процесом ускладнення суспільства, що потребує постійного підвищення здатності забезпечення адекватності соціального управління. Предметом дослідження є розвиток соціологічного мислення в пострадянському українському суспільстві. Метою статті є осмислення проблеми розвитку соціологічного мислення в умовах формування цифрового суспільства. Методологія дослідження проблеми розвитку соціологічного мислення ґрунтується на використанні системного, логічного, історичного, діалектичного і цивілізаційного підходів та методів. Результати наукового дослідження. Формування соціологічного мислення здійснюється на засадах теоретичних уявлень про цей феномен Е.Гідденса, Дж.Масіоніса, Ч.Міллса. Необхідність розвитку соціологічного мислення в сучасному світі зумовлена необхідністю впорядкування і убезпечення життя суспільства в умовах зростання впливу загроз, небезпек і ризиків. Соціологічне мислення – це мислення професійне, об’єктом якого є соціальне управління на всіх рівнях соціальної структури суспільства. Підготовка соціологів з високим рівнем соціологічного мислення потребує глибокого засвоєння конкретних джерел, що присвячені осмисленню соціальних реалій українського суспільства. Аналіз соціальних змін у пострадянському українському суспільстві засвідчує появу у ньому всіх основних рис, що характеризують його як «суспільство ризику». Формування інформаційно-комунікативного суспільства вимагає підготовки великих груп спеціалістів як у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, так і в галузі соціально-гуманітарних технологій. Зростання інформаційних мереж і формування мережевого соціального порядку породжують нові можливості використання соціально-гуманітарних технологій як у конструктивному, так і деструктивному напрямку. Тому умовою збереження і розвитку суспільства постає наявність широкої соціальної групи, здатної забезпечити ефективне соціальне управління, що ґрунтується на соціологічному мисленні. На жаль, в сучасній Україні рівень соціологічного мислення ніким не вимірюється, тенденції його змін не відстежуються, а кількість професіоналів із високим рівнем соціологічного мислення є невідповідною тим викликам, перед якими опинилося пострадянське українське суспільство. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні суперечності між станом розвитку соціологічного мислення студентів і необхідністю оновлення системи соціального управління з метою забезпечення її здатності бути адекватною загрозам, небезпекам, ризикам і викликам, перед якими опинилося наше українське суспільство

No abstract

No abstract