У статті досліджені та узагальнені підходи до оцінки втрат у сфері зайнятості України внаслідок військових дій. Генеровані збройним конфліктом негативи і втрати прямо чи опосередковано здійснюватимуть довготривалий вплив на якість відтворення вітчизняного людського потенціалу, його продуктивної реалізації в господарюванні та позаекономічних сферах життєдіяльності. Опрацювання методологічних і методичних підходів до систематизації збитків і втрат сфери зайнятості України внаслідок військових дій на її території створить передумови для якнайповнішого врахування генерованих ними нагальних і віддалених проблем та ризиків у послідовній стратегії та державній політиці повоєнного відродження, а також прискорення соціально-економічного розвитку. В цьому контексті доцільно виокремлювати суспільні витрати на забезпечення функціонування та підтримання сфери зайнятості в умовах воєнного стану, частина з яких є вимушеними в рамках якнайшвидшого підвищення ефективності функціонування економіки країни за критеріями оптимізації її кризостійкості та обороноздатності. Водночас слід виділяти прямі втрати у сфері зайнятості під час війни, спричинені насамперед: загибеллю, інвалідизацією робочої сили; знищенням, скороченням підприємств, закладів, а також пропозиції робочих місць на територіях ведення бойових дій та в регіонах масової евакуації цивільного населення; видатками на оплату праці, компенсації, адресну допомогу вимушено незайнятим найманим працівникам, підприємцям, самозайнятим. Опосередковані втрати від збройного конфлікту охоплюють: зниження продуктивності та оплати праці, скорочення загального та оплачуваного робочого часу, посилення плинності кадрів, поширення в територіальних громадах проявів структурного безробіття, маргіналізації, декваліфікації робочої сили; збитки від завдання шкоди життю, здоров’ю, відтворенню, психофізіологічному, професійно-кваліфікаційному та іншим складовим продуктивного потенціалу робочої сили у різностроковій перспективі повоєнного періоду; різноманітні генеровані військовим діями прояви погіршення соціально-економічного середовища життєдіяльності та відтворення робочої сили. За впливом на перспективи повоєнного відродження та прискорення соціально-економічного розвитку України найбільшої значущості набувають втрати сфери зайнятості від: загибелі, інвалідизації, скорочення тривалості життя, погіршення якості життєдіяльності, відтворення, професійно-кваліфікаційного потенціалу робочої сили; знищення, скорочення виробничої бази, руйнування схем і механізмів постачання, збуту, логістики підприємств, закладів, окремих видів економічної діяльності та ланок спеціалізації територіальних господарських підсистем і країни в цілому; підвищення страхових та інвестиційних ризиків господарювання.