“…Властивості характеру, як психологічний, психодіагностичний і психогігієнічний феномен, є стійким індивідуальним поєднанням особливостей особистості, що виявляється: (а) під час вироблення певних поведінкових стратегій людини, (b) у її певному відношенні до самої себе та до інших людей, які оточують, (c) у відношенні до речей, які зустрічаються у житті, (d) у відношенні до змісту роботи, котра виконується, тощо [1,2,18,20]. При цьому як індивідуальні особливості характеру прийнято визначати, у першу чергу, вольові якості особистості (ступінь наполегливості, рішучості, самостійності, дисциплінованості, готовність долати будь-які перешкоди, душевний і фізичний біль тощо), чутливість та емоційність особистості (життєрадісність, пригніченість тощо), когнітивні здібності особистості (вдумливість, легковажність тощо) [13,14,15,16].…”