Результати Перевірки Прогностичної Валідності Комп’ютерної Моделі Імпліцитної Діагностики Емоційної Стійкості Людини За Особистісними Характеристиками

Abstract

Наведено результати перевірки прогностичної валідності комп'ютерної моделі імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини за особистісними характерис-тиками: рівнями тривожності, психологічного благополуччя, стратегіями подолаю-чої поведінки в стресових ситуаціях.Ключові слова: імпліцитна діагностика, емоційна стійкість, психологічне благопо-луччя, копінг-стратегії.Приведены результаты проверки прогностической валидности компьютерной модели имплицитной диагностики эмоциональной стойкости человека за личност-ными характеристиками: уровнями тревожности, психологического благополучия, стратегиями поведения в стрессовых ситуациях.Ключевые слова: имплицитная диагностика, эмоциональная устойчивость, психо-логическое благополучие, копинг-стратегии.The paper presents the results of the validity verification of a computer-assisted model of the human emotional stability implicit diagnostics with reference to the personality characteristics: levels of anxiety, psychological well-being, the preferred strategies of coping with stressful situations.Key words: implicit diagnostics, emotional stability, psychological well-being, copingstrategies.Вступ. Інтерес до імпліцитної діагностики різних видів психічних явищ, зокрема: стійких психологічних властивостей особистості; ставлень людини до соціальних об'єктів; компонентів самосвідомості людини (Я-концепція, самооцін-ка); настанов, навиків і досвіду є однією із специфічних ознак розвитку психоло-гічної науки на перетині ХХ і ХХІ сторіч.У роботах вітчизняних дослідників з цієї проблеми [1; 5; 6; 9; 10] вже роз-глянуто основні особливості імпліцитної форми діагностики особистості та про-аналізована ціла низка корелятів поняття «імпліцитна діагностика»: «непряма», «опосередкована», «відображена» діагностика. Ці поняття за їх глибинним зміс-том пов'язані з поняттям проективної діагностики. Вони використовуються для позначення таких діагностичних процедур, що можуть здійснюватися поза свідо-мим контролем об'єкта діагностики -людини, яка в ситуації експліцитної діа-гностики методом самооцінювання (попри усі заклики дослідника реагувати спонтанно) опікується проблемами самопрезентації, реагує усвідомлено і здій-снює контроль власної поведінки.Особливо гостро проблема імпліцитної діагностики постає, коли метою є встановлення емоційної стійкості людини, що виявляється найбільш контрастно в екстремальних ситуаціях, які в лабораторних умовах дуже важко змоделювати. За традицією, започаткованою у свій час А. Р. Лурія, діагностика цієї важливої влас-тивості особистості здійснювалась у реальних екстремальних умовах діяльності, коли людина вже зробила свій професійний вибір. Дослідження такого роду ви-конувалися, зокрема, з використанням спеціального лабораторного обладнання,