Ретроспективний Аналіз Навчання Лікарів-Інтернів Фаху «внутрішні Хвороби» Та Шляхи Оптимізації Практичної Підготовки

Abstract

Стаття присвячена проблемі підвищення ефективності навчання лікарів-інтернів фаху «Внутрішні хвороби». Якісна підготовка майбутнього лікаря – пріоритетний напрямок розвитку медичної освіти. Першочергове завдання кафедр післядипломної освіти – поліпшити якість освіти лікаря. Інтернатура укріплює професійну придатність лікаря і визначає її рівень. Особливий акцент робимо на набутих знаннях, навичках та вміннях, а також психологічних якостях молодого спеціаліста, що повинні забезпечити ефективне виконання професійних завдань. Щоби намітити план якісних перемін у навчанні, ми провели анонімне опитування лікарів-інтернів фаху «Внутрішні хвороби» наприкінці І року навчання. Анкету розробили викладачі кафедри. Вона включала 11 питань. Нас цікавили: 1) самооцінка лікарів-інтернів фаху «Внутрішні хвороби» щодо володіння ними практичними навичками на початку і наприкінці очного циклу І року навчання; 2) їхнє бачення шляхів удосконалення (чи набуття) необхідних практичних навичок. Проаналізовано ефективність практичних занять з точки зору розвитку й удосконалення комунікативної компетентності. Розглянуто питання стандартизації медичної практики, що дозволяє систематизувати та впорядкувати знання лікарів-інтернів, що здобуті під час навчання на додипломному рівні. Для оптимізації первинної спеціалізації в інтернатурі процес навчання має носити характер спільної діяльності інтерна з викладачем на всіх етапах навчання. Цьому сприяє невелика кількість інтернів у групі та активне вдосконалення їхніх практичних навичок з опитування, огляду і лікування пацієнтів. Найефективнішими і сучасними формами навчання є соціально-психологічний тренінг та впровадження стандартів медичної практики у професійну діяльність молодих спеціалістів. Постійне використання стандартів медичної допомоги обумовлює теоретичні засади належної клінічної практики європейського зразка. Вважаємо корисною практику вивчення самооцінки лікарів-інтернів їхньої компетентності з метою підготовки в інтернатурі фахівців високого професійного рівня.