Мета: вивчити взаємозв'язок між функціональним станом бронхолегеневої системи та довжиною теломер в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді. Матеріали та методи. Обстежено 113 УЛНА на ЧАЕС (УЛНА) 1986-1987 рр. чоловічої статі. Індивідуальні задо кументовані дози радіаційного опромінення УЛНА становили від 1,0 до 880 мЗв (330,4 ± 317,7 (М ± SD)). Се редній вік пацієнтів складав (62,21 ± 6,99) років. Проведено комплекс функціональних легеневих тестів (спіро метрія, бодіплетизмографія, дослідження дифузійної здатності легень). Відносну довжину теломер визначали методом flow FISH. Результати. Виявлена тенденція до скорочення відносної довжини теломер в УЛНА, які хворіють на ХОЗЛ І-ІІ стадії та ХОЗЛ III-IV стадії, порівняно з УЛНА, які не мали захворювань бронхолегеневої системи (15,2 ± 2,7). Достовірно коротші теломери спостерігались у хворих на ХОЗЛ, які зазнали дії опромінення у дозі понад 500 мЗв (RTL 13,6 ± 2,5) порівняно з хворими на ХОЗЛ, котрі були опромінені у дозі менше 100 мЗв (RTL 15,3 ± 2,3). При кореляційному аналізі досліджуваних функціональних показників (FEV 1 (л), внутрішньогрудного тиску (ITGV), загальної ємності легень (TLC) дифузійної здатності легень (DLCO) з відносною довжиною теломер дос товірних асоціації виявлено не було. На даному етапі також не виявлено будь якої асоціації відносної довжи ни теломер із віком та індексом маси тіла. Висновки. На даному етапі досліджень не встановлено взаємозв'язку довжини теломер з показниками функ ціональних легеневих тестів в УЛНА на ЧАЕС. При цьому виявлена тенденція до скорочення відносної довжини теломер в УЛНА, котрі хворіють на ХОЗЛ та зазнали дії іонізуючого опромінення в дозах від 100 до 500 мЗв та понад 500 мЗв. Ключові слова: учасники ліквідації наслідків аварії, Чорнобиль, іонізуюче випромінювання, відносна довжи на теломер, функціональні легеневі тести.