Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі "А" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.
