No abstract

No abstract

No abstract

No abstract

Сучасна наука управління персоналом послідовно розгортається у бік соціологізації та психологізації. Великого значення в цих умовах набуває питання психологічної сумісності колективу для якісного виконання поставлених перед ним завдань. Управління, як соціальний процес, не в усьому піддається дії інструкцій та формулярів, він не завжди прогнозований. Крім формально встановленої між членами організації посадової субординації, існує складна система неформальних зв'язків, соціальних залежностей та міжособистісних відносин між ними. Одним із базових питань, які виникають під час побудови таких систем, є питання психологічної сумісності індивідів у колективі та питання конфліктності колективу загалом. Відповідь на них можна отримати, використовуючи соціоніку як науку управління персоналом. Використання соціонічних методів дає змогу не тільки краще зрозуміти механізм взаємовідносин між двома конкретними людьми, але й цілеспрямовано формувати психоінформаційно сумісні колективи. На основі переведення інтертипних дистанцій у числову величину, створено матрицю інтертипних дистанцій. За допомогою використання цієї матриці стає можливим вирахування індивідуального та колективного коефіцієнта конфліктності. Його використання дає змогу математично обґрунтувати доцільність введення в колектив оптимального претендента, який найменше вплине на коефіцієнт конфліктності.