Тенденції Та Прогноз Поширеності Стенокардії Та Інфаркту Міокарда В Україні

Terenda, N. O.

doi:10.11603/1681-2786.2015.3.5763

Cited by 3 publications

(2 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…19.5 % of patients die from AMI, 20 % of patients require constant third-party care and only 20-25 % of people who have suffered a heart attack can return to work. At the same time, the fact that about 50 % of patients die from a coronary attack in 90-120 min after emergence of the first symptoms causes concern [3,4].…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Analysis of the hospitalization time impact on hospital mortality from acute myocardial infarction

2021

View full text Add to dashboard Cite

Diseases of the circulatory system and their most severe form – acute myocardial infarction (AMI) – is one of the most important problems of modern medicine due to the steady increase in morbidity, negative impact on quality of life, early disability of patients. 19.5 % of patients die from AMI, 50 % among which die 90-120 minutes after the first symptoms of the disease. The aim of the research was to analyse the impact of hospitalization on the mortality of patients with AMI and predict the risk of death in case of untimely hospitalization of this category of patients. Materials and methods. We have conducted a retrospective analysis of 876 medical records of patients diagnosed with AMI who were treated in the cardiology department of Kharkiv Regional Clinical Hospital in 2019. During the study, we have used retrospective, logical, medical and statistical methods. Odds ratios and a 95 % confidence interval were also calculated. Results and discussion. The research revealed the impact of hospitalization on the organization of medical care and hospital mortality of patients with AMI. It was found that the largest share of patients with AMI, both among the dead and those who left the hospital, were hospitalized in the period from 2 to 12 hours from the onset of the disease (49.6 % and 52.33 %, respectively), as well as in period after 24 hours – 28.00 % and 21.70 %, respectively. The largest share of patients with AMI, regardless of the time of hospitalization were persons older than 60 years. The results of the analysis showed that in the period up to 2 h from the onset of the disease, the share of hospitalized patients with more severe heart muscle damage (presence of Q wave) was 91.35 % against 8.65 % of patients with AMI without ST segment elevation. It should be noted that in almost 50 % of cases, patients with AMI without ST segment elevation were hospitalized after 24 h from the onset of the disease. At the same time, the largest share of deaths in this group of patients was observed in the hospital stay from 12 to 24 hours. According to the results of the research, risk factors for fatal outcome in AMI were identified, in particular male gender, the presence of an established ECG diagnosis of NSTEMI, conducting SKA in patients with AMI. It was also found that timely hospitalization of patients within the therapeutic window reduces the chances of hospital mortality by 52 %. Conclusions. The obtained data indicate a strong relationship between the time of hospitalization and the organization of medical care and hospital mortality of patients with AMI. It is reliably established that timely hospitalization of patients within the therapeutic window reduces the chances of hospital mortality by 52 %: HS is 0.483 (95 % CI 0.238 – 0.981), p=0.175.

show abstract

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Analysis of the hospitalization time impact on hospital mortality from acute myocardial infarction

2021

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…

Узун Д. Ю. / Динаміка вмісту матриксної протеїнази 1-го типу та її тканинного інгібітору 1 у крові хворих з ІМ Інфаркт міокарда (ІМ) зі стійкою елевацією сегмента ST виникає на тлі оклюзії вінцевої судини внаслідок розриву покришки атероматозної бляшки чи тромбу і є небезпечним з причини високого ризику летального результату, що вимагає невідкладного відновлення перфузії в цій судині [1,2]. Досить часто (у 50-65 % випадках) клініцисти стикаються із мультисудинними ураженнями вінцевих артерій [3].

…”

unclassified

Dynamics of Myocardial Remodeling Activity Markers in Patients with Myocardial Infarction with Persistent ST-Segment Elevation on the Background of Multivascular Coronary Artery Disease Depending on Diagnostic and Treatment Tactics

Uzun

Lazoryshynets

2021

ujcvs

View full text Add to dashboard Cite

In patients with myocardial infarction with stable ST-segment elevation, the gold standard is to perform emergency angiography and stenting of the infarct-dependent artery. Meanwhile, the existing recommendations do not contain spe-cific treatment and diagnostic tactics for multivascular coronary pathology. The aim. To analyze the influence of different tactical approaches to the correction of multivascular atherosclerotic lesions of the coronary arteries on the processes of myocardial remodeling. Materials and methods. The study included 102 patients with multivascular coronary artery disease, who were randomly divided into 4 observation groups. The 1st group included 25 (24.5%) patients who had coronary angiography with occlusion of the infarct-dependent vessel and urgent stenting. Later, on day 2-3, the presence of hemodynamically significant stenosis of infarct-independent arteries was proved by determining fractional flow reserve and coherent to-mography with assessment of stability, size, length of atheroma and delayed stenting of these vessels. The 2nd group of observations included 26 (25.5%) patients who underwent stenting of the infarct-dependent artery, and on day 2-3 after the study of fractional flow reserve, but without optical coherence tomography, stenting of the infarct-independent vessel. The 3rd group included 25 (24.5%) patients who underwent simultaneous stenting of infarct-dependent and infarct-independent vessels after coronary angiography without additional angiographic studies (fractional flow reserve and coherent tomography). The 4th group included 26 (25.5%) patients who underwent only standard stenting of the infarct-dependent vessel and who were discharged from the department without further study of the circulation in the infarct-independent arteries and without interventions on them. All the patients received standard two-component an-tiplatelet therapy (acetylsalicylic acid 75-150 mg/day and clopidogrel 75 mg/day) and received atorvastatin 20 mg and ezetimibe 10 mg. The results obtained in patients were compared with similar results in 30 practically healthy people of the same age and sex. Markers of left ventricular myocardial remodeling activity were investigated by determining blood levels of matrix metalloproteinase-1 (MMP-1) and its tissue inhibitor 1 (TIMP-1). Results. Interventions without additional angiographic studies with complete revascularization of infarct-indepen-dent vessels (group 4) contributed to the long-term maintenance of the highest activity of MMP-1 against the background of virtually no activity of TIMP-1. Simultaneous stenting of the infarct-dependent and infarct-independent arteries only by the results of coronary angiography (group 3) contributes only to a slow decrease in the activity of metalloproteinase against the background of a slight increase in the activity of its inhibitor. Stenting of the infarct-dependent artery after coronary angiography with the study of only the fractional flow reserve without coherent tomography contributed to more active inhibition of metalloproteinase activity against the background of increase in concentrations of its inhibitor. The most active in relation to laboratory markers of myocardial remodeling was the tactic using angiographic examina-tion, determination of fractional flow reserve and coherent tomography, followed by a complete set of delayed revascu-larization. The use of delayed treatment of infarct-independent arteries using additional diagnostic techniques (study of fractional flow reserve and coherent tomography) can affect the activity of metalloproteinase 1 and its tissue inhibitor which are markers of activity of postinfarction remodeling.

show abstract

Комплексний Аналіз Показників Захворюваності На Хвороби Системи Кровообігу Військовослужбовців Збройних Сил України

Sokolyuk¹,

Tkachuk²,

Tkalenko³

2022

UJMM

View full text Add to dashboard Cite

Мета. Провести комплексний аналіз показників захворюваності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу з 2016 по 2020 рр. Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники захворюваності на хвороби системи кровообігу та їх динаміку у різного контингенту військовослужбовців з 2016 по 2020 рр.(за матеріалами звітної документації Міністерства оборони України – форма 2 МЕД – за 2016–2020 рр.). У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Захворюваність з приводу хвороб системи кровообігу у військовослужбовців Збройних Сил України зросла з 48,95 ‰ в 2016 році до 64,28 ‰ в 2019 р., зі зниженням показника до 57,85 ‰ в 2020 році, з середнім темпом приросту +5,19 % (найвищі показники у військовослужбовців строкової служби +16,8 % та військовослужбовців за контрактом +8,68 %). Загалом, в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців першу рейтингову п'ятірку ввійшли: артеріальна гіпертензія (з середньозваженим показником 47,1±10,6 %: військовослужбовців офіцерського складу 58,8±13,2 % з середнім темпом приросту +1,34 %; контрактної служби 49,2±11,2 з середнім темпом приросту +4,55 %), «інші хвороби системи кровообігу» (19,0±4,3 %), геморой (9,8±2,19 %), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (7,1±1,59 %) та ішемічна хвороба серця (5,3±1,19 %). У військовослужбовців строкової служби спостерігається зростання середнього темпу приросту артеріальної гіпертензії (+26,5 %), ішемічної хвороби серця (+202,97 %, з них стенокардія + 29,97 %), церебро-васкулярних захворювань (+54,5 %, з них гостре порушення мозкового кровообігу +45,4 %). Виявлено збільшення темпів приросту інфаркту міокарда: у військовослужбовців контрактної служби +64,9 % та офіцерського складу +27,5 %. У всіх контингентів військовослужбовців спостерігається зростання середніх темпів приросту ревматизму (зокрема, у військовослужбовців контрактної служби +741,3 %), хоча його питома вага в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу невелика (0,4±0,08). Висновки. Зростаючі показники первинної захворюваності на хвороби системи кровообігу у військовослужбовців всіх категорій, особливо строкової та контрактної служби, вимагає удосконалення медико-організаційних заходів профілактичної спрямованості в роботу лікувально-профілактичних закладів Міністерства оборони України.

show abstract

Тенденції Та Прогноз Поширеності Стенокардії Та Інфаркту Міокарда В Україні

Cited by 3 publications

References 0 publications

Analysis of the hospitalization time impact on hospital mortality from acute myocardial infarction

Analysis of the hospitalization time impact on hospital mortality from acute myocardial infarction

Dynamics of Myocardial Remodeling Activity Markers in Patients with Myocardial Infarction with Persistent ST-Segment Elevation on the Background of Multivascular Coronary Artery Disease Depending on Diagnostic and Treatment Tactics

Комплексний Аналіз Показників Захворюваності На Хвороби Системи Кровообігу Військовослужбовців Збройних Сил України

Contact Info

Product

Resources

About