. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров 'я України. 2015. № 3 (65) ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗИ © Н.О. Теренда, 2015 Життя сучасної людини насичене різноманітними психоемоційними навантаженнями, пришвидше ним темпом життя, шкідливими звичками, пору шеним харчуванням. Це спонукає нашу серцево судинну систему працювати в посиленому режимі, використовуючи свої адаптивні можливості. Як наслідок -зростання кількості серцево судинних захворювань з тенденцією до їх неухильного збіль шення в Україні [6].Уже в 30-40 і роки XX ст. ураження серця та судин вийшли на перше місце за поширеністю і до наших днів залишаються основною причиною захворюва ності та смертності в багатьох країнах світу. Якщо розглядати структуру цих уражень, то ішемічна хвороба серця займає провідне місце серед усієї патології серцево судинної системи.У 1962 р. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) був запропонований термін «іше мічна хвороба серця» (ІХС). У лютому 1969 р. ви конавчий комітет ВООЗ вперше використав термін «епідемія» по відношенню до цієї патології. На да ний час виділяють кілька форм ішемічної хвороби серця, найбільш небезпечними з яких вважаються стенокардія та інфаркт міокарда (ІМ).Протягом останніх 20-30 років стенокардія та ІМ продовжують утримувати 4-5 місця у структурі за хворюваності на серцево судинну патологію [4;7]. Розвиток цих патологій пов'язаний із певними чин никами: статтю [4], віком [2], наявністю факторів ри зику, таких як артеріальна гіпертензія, гіперхолес теринемія, цукровий діабет, куріння, гіподинамія, УДК 312.6:616.127 Серед областей можна відмітити найбільше зростання поширеності стенокардії у Херсонській -з 2385 на 100 тис. нас. до 12040,1 на 100 тис. нас. Серед областей можна відмітити найбіль ше зростання поширеності ІМ у Хмельницькій -з 72,1 на 100 тис. нас. до 157,7 на 100 тис. нас. (2,2 разу), Кіровоградській -з 104,6 на 100 тис. нас. до 164,4 на 100 тис. нас. (1,6 разу) та Тернопільській -з 80,2 на 100 тис. нас. до 123,4 на 100 тис. нас.(1,5 разу) областях. Найменші темпи збільшен ня загальної захворюваності на ІМ в Украї ні за досліджуваний період спостерігалися у Хар ківській -з 128,7 на 100 тис. нас. до 132,5 на 100 тис. нас. (103,0%) області, а у Львівській -з 153,1 на 100 тис. нас. до 111,2 на 100 тис. нас. (72,6% разу) та Дніпропетровській -з 158,3 на 100 тис. нас. до 151,7 на 100 тис. нас. (95,8% разу) областях від мічалося навіть зменшення даного показника.Другим етапом дослідження стало прогнозування динаміки поширеності та захворюваності на стено кардію та ІМ в Україні та по районах до 2025 року.Прогнозні дані свідчать про тенденцію до зрос тання поширеності стенокардії в Україні. Так, за гальноукраїнські показники поширеності прогно зовано зростуть з 7698,7 на 100 тис. нас. у 2014 р. Південно Східному районі -з 7525,9 на 100 тис. нас. до 12833,1 на 100 тис. нас. (+70,5%) (рис. 1). Подібна тенденція спостерігається і при про гнозуванні первинної захворюваності на стено кардію. Так, загальноукраїнські показники зрос туть із 444,4 на 100 тис. ...

The aim was to study the impact of predictors on the duration of inpatient treatment of MI patients. Materials and methods: We copied data of 462 inpatient medical records of myocardial infarction patients who underwent hospital treatment by different methods (coronary artery stenting, thrombolytic therapy, conventional drug therapy). We determined basic predictors and duration of inpatient treatment of MI patients. Impact of the parameters was studied using Cox regression. Results: We built models of hazard ratios of coronary artery stenting impact on treatment duration for myocardial infarction patients, which proved that this treatment method significantly reduced the treatment duration, even after correction of confounders like sex (HR=1.32; p=0.041), age over 60 (HR=1.31; p=0.048) and heart failure Stage 2A-2B (HR=1.36; p=0.020). Conclusions: The results we obtained indicate a statistically significant effect of CAS on MI patients’ treatment duration, both separately and combined with multiple effects of confounders, indicating its medical effectiveness and the need for widespread introduction of this treatment method in medical practice in every region of Ukraine.

. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров 'я України. 2016. № 4 (70) © Н.О. Теренда, 2016 Інтервенційні методи лікування інфаркту міо-карда (ІМ) та нестабільної стенокардії останніми роками набувають все більшого поширення. Основ-ними методиками, які використовуються при цих захворюваннях, є аортокоронарне шунтування (АКШ) та стентування коронарних артерій (СКА). В останніх дослідженнях багато авторів вказують на значні переваги методу СКА над АКШ [1-3;7-9].Мета дослідження -аналіз запровадження ме-тоду СКА в лікуванні пацієнтів з ішемічною хворо-бою серця в Україні та її областях.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували дані ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» про кількість оперативних втручань на серці та проведених операцій СКА в Україні [4][5][6]. У роботі використано метод системного аналізу та статистичний метод дослідження. КЛЮЧОВІ СЛОВА: стентування коронарних артерій, операції на серці, інфаркт міокарда, рівень оперативних втручань, післяопераційна летальність.

. О. Теренда ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського" ВПЛИВ ТЕРМІНУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИРезюме. Збереження здоров'я людини є пріоритетним напрямком розвитку сучасного суспільства. Однією із складних меди-ко-соціальних проблем в Україні залишаються серцево-судинні захворювання. Протягом останніх років спостерігається тен-денція до невпинного зростання їх поширеності та захворюваності. Мета дослідження -проаналізувати вплив термінів госпіталізації на медичну ефективність лікування пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ), яким проводили коронарографію та стентування коронарних артерій (СКА) і балонну ангіопластику (БАП). Матеріали і методи. В дослідженні використано дані з 173 медичних карт стаціонарного хворого ІМ, які на стаціонарному лікуванні в Тернопільській комунальній міській лікарні № 2. Використано методи: викопіювання даних, медико-статистичний, аналітичний. Результати досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження виявило вплив термінів госпіталізації на організацію надання медичної допомоги та медичну ефективність лікування пацієнтів з ІМ. Більшість хворих ІМ (86,1 %) госпіталізовують у стаціонар до 12 год від початку захворювання. В перші 2 год пацієнтів найчастіше доставляли бригади ЕМД. При збільшен-ні часу від початку захворювання хворі частіше зверталися до свого сімейного лікаря або одразу самостійно чи в супроводі родичів (колег по роботі) їх госпіталізували в БРІТ/кардіологічне відділення. Спостерігається тенденція у збільшенні частки випадків направлення на коронарографію та СКА і БАП пацієнтів іншими лікувально-профілактичними закладами при збіль-шенні часу від початку захворювання. Виявлено, що хворі на ІМ без елевації сегмента ST найчастіше поступали після 24 год від початку захворювання. Встановлено, що існує тенденція до зростання середньої тривалості лікування пацієнтів у БРІТ та на стаціонарному лікуванні із збільшенням терміну госпіталізації. Також збільшується час від першого контакту із лікарем стаціонару до початку проведення коронарографії у пацієнтів із пізньою госпіталізацією. Висновки. Отримані дані вказують на зв'язок між часом госпіталізації хворих та організацією надання медичної допомоги і медичною ефективністю лікування пацієнтів з ІМ. Значну роль у пізній госпіталізації відіграє особистісний фактор самих па-цієнтів та їх родичів.Ключові слова: інфаркт міокарда; термін госпіталізації; медична ефективність.

Мета: проаналізувати ступінь  і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов. Матеріали і методи. Використовуючи метод системного аналізу, проведено вивчення стану та необхідності використання телемедицини в провідних країнах світу та Україні. Результати. Проаналізовано ступінь і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов. Розглянуто основні види телемедичних послуг, основні напрямки роботи телемедичних центрів. Оцінено впровадження телемедицини в областях України та в зарубіжних країнах. Оптимальним є створення регіональних центрів, навколо яких формується телемедична інфраструктура регіону і система поширюється до лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. Телемедичні центри можуть створюватися на базі медичних закладів, навчальних чи наукових центрів, або як самостійні комерційні чи некомерційні організації. У військовій медицині телемедичні технології здатні спростити роботу лікарів, виконати ефективний менеджмент на етапах евакуації, систематизувати та стандартизувати якість надання медичної допомоги. Використання телемедицини дає позитивні результати як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Для пацієнтів з’являється можливість проведення дистанційних консультацій, консиліумів (телеконференцій) вузькими спеціалістами в територіально віддалених медичних установах, зменшення термінів обстеження, прискорення передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без необхідності транс­портування хворого (особливо в невідкладних станах). Телемедичні технології можна застосовувати майже в будь-якій медичній сфері: в педіатрії, психотерапії, дерматології, неврології або реаніматології. За умов боротьби з COVID-19 все більше медзакладів України долучаються до формату дистанційних відеоконсультацій, що дозволяє зберегти здоров’я лікарів і пацієнтів, а також взаємодіяти лікарям із колегами в особливо складних випадках. Висновки. Використання телемедицини в сучасних реаліях набуло значного поширення у багатьох країнах світу незалежно від їх економічного розвитку. Запровадження телемедицини в Україні потребує нормативно-правової підтримки, навчання персоналу, інфор­ма­ційного забезпечення, а її матеріальне забезпечення лягає на державні органи влади та об’єднані територіальні громади.