Соціологічні дослідження є ефективним інструментом виявлення змін у соціумі, функціонуванні внутрішнього ринку та проблем управлінського характеру, однак після повномасштабного неспровокованого вторгнення Росії в Україну, в умовах бойових дій і часткової окупації їх кількість скоротилася. Навіть в умовно безпечних регіонах серед громадян спостерігається високий рівень стресу, невизначеність часових і якісних орієнтирів закінчення війни, тривога з приводу життя, здоров’я і благополуччя близьких, що створює негативне тло для проведення опитувань. Отож, проблема переосмислення підходів до здійснення соціологічних досліджень функціонування внутрішнього ринку України і тісно пов’язаних з ним проявів лідерства в управлінській діяльності набуває неабиякої актуальності. Ми розглянули відкриті джерела інформації, зокрема проаналізовано результати досліджень Європейської Бізнес Асоціації, Львівського ІТ Кластера, аналітичного центру платіжної платформи Payoneer, Американської торгової палати, Національного Банку України, які досліджували різні аспекти функціонування українського внутрішнього ринку в умовах війни та надали результати, що релевантно відображають прояви лідерства керівників українських підприємств. Також було проаналізовано Доктрину розвитку військового лідерства, розроблену Генеральним штабом ЗСУ, і результати двох досліджень Центру лідерства Українського Католицького Університету (м. Львів): щодо лідерства на полі бою та щодо точок дотичності військового та цивільного лідерства, що утвердило нас у визначенні характерних ознак лідера в умовах війни. Виявлені слабкі місця у проведенні опитувань в умовах війни дозволили сформувати оновлені підходи до соціологічних досліджень з урахуванням рекомендацій Світового Банку. Зокрема, з урахуванням соціальних проблем і суперечностей, величезної кількості болю і страждань, які принесла війна українцям, запропоновано враховувати особливе ставлення громадян до захисту персональної інформації. Через складність організації та високу затратність класичних форматів інтерв’ювання у формі спілкування, формування фокус-груп або проведення глибинного інтерв’ю в умовах війни визначено необхідність переходу на сучасні інтерактивні форми комунікації. Темами наступних розвідок доцільно обрати можливість використання замісних інструментів, зокрема онлайн-досліджень з гарантуванням кожному респонденту конфіденційності та безпеки.