Топічне Лікування Контактного Нікелевого Дерматиту: Потенціал Наноінкапсульованої Сод

Abstract

Робота виконана в рамках НДР 0112U000542 «Біохімічні механізми токсичності наночастинок різної природи та інших антропогенних і біогенних токсикантів і біологічних систем» та 0116U003353 «Біохімічні механізми порушень метаболізму за умов надходження до організму токсикантів різного ґенезу». Контактний дерматит (КД) – одне з найпоширеніших захворювань на сьогодні, що розвивається у відповідь на контакт із різноманітними чинниками, одним з яких є нікель та його солі. Розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу є універсальним механізмом розвитку, в тому числі й захворювань шкіри та КД.Мета дослідження – вивчити ефективність наноінкапсульованої та вільної форми препарату пегільованої супероксиддисмутази (СОД) на моделі контактного нікелевого алергійного дерматиту.Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 щурах-самцях, яких рандомізовано на чотири групи (n=10): перша – інтактні тварини; друга – тварини з експериментальним КД; третя – щури з КД, яким для корекції застосовували ПЕГ-СОД у вільній формі (КД + СОД); четверта – особини з КД, яким наносили наноінкапсульовану форму СОД (КД + нано-СОД). Полімерні хітозанові наночастинки готували за методикою Z. Hussain et al. (2013). Інтенсивність розвитку КД оцінювали за візуальною шкалою та товщиною шкірної складки. Також досліджували показники оксидативного та нітрооксидативного стресу.Результати досліджень та їх обговорення. Аплікація 5 % сульфату нікелю викликає розвиток контактного дерматиту та оксидативного і нітрооксидативного стресу зі зростанням рівня продуктів ПОЛ та ослабленням ланок ендогенного антиоксидантного захисту. Застосування вільної форми пегільованої супероксиддисмутази супроводжується зниженням інтенсивності ураження як за візуальними ознаками, так і достовірним зниженням інтенсивності ПОЛ та активацією показників антиоксидантного захисту. Наноінкапсульвана форма пегільованої супероксиддисмутази вірогідно більш інтенсивно покращує стан уражених шкірних покривів досліджуваних тварин, у тому числі й порівняно з групою щурів, котрі отримували її вільну форму: достовірно кращими були показники як і ПОЛ, так і антиоксидантного захисту в сироватці крові та тканинах печінки.Висновки. Отримані результати дослідження свідчать по перспективність подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику наноінкапсульованих форм СОД для лікування контактних дерматитів.