РЕЗЮМЕ. Пошук ефективних та безпечних методів лікування алергійних дерматозів залишається актуальною проблемою сучасної дерматології. В останні роки значна увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту в регуляції функціонування різних систем організму, в тому числі при алергійних дерматитах, та можливостей застосування нанотехнологій для лікування шкірних хвороб.Метою дослідження стало вивчення особливостей реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами високоселективного інгібітора індуцибельної NO-синтази N-(3-(Aмінометил)бензил)ацетамідину (1400W) у вільній та наноінкапсульованій формах.Матеріал і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: 1 -інтактні тварини; 2 -щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); 3 -щури з КД, яким для корекції застосовували 1400W (КД + 1400W); 4 -щури з КД, яким наносили інкапсульовану 1400W (КД + нано-1400W). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованим 1400W готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Препарати для корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.Результати. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікелевому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими пошкодженнями. Застосування вільної форми 1400W не приводило до покращення структур шкіри. При аплікації наноформи спостерігалася деяка активація процесів регенерації: мікроскопічно відмічався лише вузький новоутворений пласт клітин без пошарового диференціювання.Висновки. Застосування наноформи препарату 1400W забезпечує більш активну репарацію пошкоджених структур шкіри та стимулює крайову епітелізацію. Для подальшого вивчення є перспективним дослідження можливостей комбінування наноінкапсульованого препарату 1400W з іншими патогенетичними чинниками для лікування та корекції контактного алергійного дерматиту.КЛЮЧОВІ СЛОВА: структурні зміни; шкіра; дерматит; нікель; високоселективний інгібітор iNOS 1400W; нано-форма.Вступ. Пошук ефективних та безпечних мето-дів лікування алергійних дерматозів залишається актуальною проблемою сучасної дерматології [1,2]. В останні роки значна увага приділяється вивчен-ню ролі оксиду азоту (NO) в регуляції різних сис-тем організму та його участі у патогенезі більшос-ті хронічних захворювань, в тому числі при алер-гійних дерматитах [3][4][5].NO синтезується в результаті реакцій метабо-лізму L-аргініну, які каталізуються NO-синтазою (NOS) [3]. Розрізняють три її ізоформи: нейро-нальну (nNOS), індуцибельну (iNOS) та ендотелі-альну (eNOS) [3]. Як внутрішньоклітинний і між-клітинний месенджер NO бере участь у регуляції низки метаболічних реакцій, відіграє важливу роль у синаптичній передачі нервового імпульсу, регуляції кровопостачання шлункового тракту, секреції інс...

Метою нашого дослідження стало вивчення ефективності наноінкапсульованої та вільної форм бетаметазону дипропіонату на моделі контактного нікелевого алергійного дерматиту.Матеріал і методи. Дослідження проводили на 40 щурах-самцях, яких було рандомізовано на чотири групи (n=10): 1 -інтактні тварини; 2 -тварини з експериментальним КД; 3 -щури з КД, яким для корекції застосовували бетаметазону дипропіонат у вільній формі (КД + бетаметазон); 4 -щури з КД, яким наносили наноінкапсульовану форму бетаметазону (КД+нанобетаметазон). Полімерні хітозанові наночастинки готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Видимі зміни на шкірі КД оцінювали за візуальною шкалою та товщиною шкірної складки, також вивчали інтенсивність оксидативного та нітрооксидативного стресу.Результати. Аплікація 5 % нікелю сульфату спричиняла видимі виражені зміни шкіри і розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу зі зростанням вмісту продуктів ліпопероксидації й одночасним зниженням показників антиоксидантного захисту. Застосування вільної форми ТГКС бетаметазону супроводжувалося види-мим покращенням стану шкірних покривів, товщина шкірної складки зменшувалася на 32,1 %. Знижувалася інтенсивність оксидативного та нітрооксидативного стресу з позитивними змінами всіх досліджуваних показників (спостерігали достовірне зниження вмісту ТБК-активних продуктів, NOx та інших з нормалізацією показників ферментативної та неферментативної ланок захисту клітин -СОД, каталази, відновленого глутатіону).Аплікація наноінкапсульованого ТГКС перевищувала застосування вільної його форми як за візуальними даними, так і за інтенсивністю впливу на досліджувані показники, що свідчить про перспективність подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику нанотехнологій для лікування контактних алергійних дерматитів.КЛЮЧОВІ СЛОВА: контактний алергійний дерматит; нанотехнології; оксидативний стрес; лікування; бетаметазону дипропіонат.

Background. Inflammation, oxidative and nitro-oxidative stress are the essentials of the pathogenesis of contact allergic dermatitis as well as cytokines imbalance.Objective. The concentration of TNF-α, IL-1β, IL-4 and IL-10 in blood serum of rats with nickel-induced contact allergic dermatitis was evaluated to determine whether it correlated with the use of free and nanoencapsulated preparations of betamethasone, superoxide dismutase (SOD) and potent highly selective inhibitor of iNOS (1400W).Methods. To induce contact dermatitis (CD), 5 % nickel sulfate was used for 12 days. Experiments were performed on white inbred male rats, 180–220 g of body mass. All rats were divided into 10 groups (n=10). Group I – the control one; II – the animals with CD; III – the rats with CD treated with empty polymeric chitosan nanoparticles; groups IV–VI – the rats with CD treated with free SOD, 1400W and betamethasone; groups VII-IX – the rats administered with nanoencapsulated SOD, 1400W and betamethasone; X – CD + nano-composition of all agents.Results. The statistically higher serum concentrations of TNF-α, IL-1β and decrease of IL-4 and IL-10 in experimental contact dermatitis is proved in comparison with the healthy rats. Mono-treatment with betamethasone, SOD and 1400W is efficient, but the use of nanoparticles loaded with these preparations surpasses its effects. The use of the combination of all nanoencapsulated medicines is the most effective.Conclusions. Chitosan nanoparticles loaded with topical anti-inflammatory glucocorticoid, and inhibitors of oxidative and nitro-oxidative stress is a promising method for treatment of allergic contact dermatitis and can be recommended for further research and use in clinics.

Робота виконана в рамках НДР 0112U000542 «Біохімічні механізми токсичності наночастинок різної природи та інших антропогенних і біогенних токсикантів і біологічних систем» та 0116U003353 «Біохімічні механізми порушень метаболізму за умов надходження до організму токсикантів різного ґенезу».  Контактний дерматит (КД) – одне з найпоширеніших захворювань на сьогодні, що розвивається у відповідь на контакт із різноманітними чинниками, одним з яких є нікель та його солі. Розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу є універсальним механізмом розвитку, в тому числі й захворювань шкіри та КД.Мета дослідження – вивчити ефективність наноінкапсульованої та вільної форми препарату пегільованої супероксиддисмутази (СОД) на моделі контактного нікелевого алергійного дерматиту.Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 щурах-самцях, яких рандомізовано на чотири групи (n=10): перша – інтактні тварини; друга – тварини з експериментальним КД; третя – щури з КД, яким для корекції застосовували ПЕГ-СОД у вільній формі (КД + СОД); четверта – особини з КД, яким наносили наноінкапсульовану форму СОД (КД + нано-СОД). Полімерні хітозанові наночастинки готували за методикою Z. Hussain et al. (2013). Інтенсивність розвитку КД оцінювали за візуальною шкалою та товщиною шкірної складки. Також досліджували показники оксидативного та нітрооксидативного стресу.Результати досліджень та їх обговорення. Аплікація 5 % сульфату нікелю викликає розвиток контактного дерматиту та оксидативного і нітрооксидативного стресу зі зростанням рівня продуктів ПОЛ та ослабленням ланок ендогенного антиоксидантного захисту. Застосування вільної форми пегільованої супероксиддисмутази супроводжується зниженням інтенсивності ураження як за візуальними ознаками, так і достовірним зниженням інтенсивності ПОЛ та активацією показників антиоксидантного захисту. Наноінкапсульвана форма пегільованої супероксиддисмутази вірогідно більш інтенсивно покращує стан уражених шкірних покривів досліджуваних тварин, у тому числі й порівняно з групою щурів, котрі отримували її вільну форму: достовірно кращими були показники як і ПОЛ, так і антиоксидантного захисту в сироватці крові та тканинах печінки.Висновки. Отримані результати дослідження свідчать по перспективність подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику наноінкапсульованих форм СОД для лікування контактних дерматитів.