Українське Питання У Дзеркалі Аргентинської Преси (На Прикладі Clarín, La Nación Та Infobae)

Abstract

У статті окреслено протистояння проукраїнського та проросійського бачення подій в Україні у 2014-2019 рр. у дзеркалі трьох ключових видань Аргентини. Дослідження показало, що діапазон оцінок доволі широкий, від явно проукраїнської до явно проросійської. Поширеним явищем є занепокоєння щодо наслідків цих подій для світу та Аргентини-без чітких намірів розібратися у їхніх причинах. Ключові слова: аргентинські медіа, Clarín, La Nación, Infobae, образ України, українське питання. Постановка проблеми. Спровоковане українською проблемою загострення взаємин між Росією та Сполученими штатами (і Заходом в цілому) вивело інформаційну війну на новий рівень інтенсивності, який дався взнаки в усіх регіонах планети, в тому числі в Латинській Америці. Ця частина світу віддавна є полем протистояння (передусім-інформаційного) між Сполученими Штатами, традиційним домініоном у регіоні, уряд яких ще з часів президента Джеймса Монро вважає Новий Світ своєю сферою впливу, та альтернативними глобальними гравцями (Росією й Китаєм). У деяких країнах Латинської Америки суттєво сильніші інформаційні позиції США, у деяких безапеляційно домінує проросійська точка зору, в тому числі на події в Україні. Є група проміжних, нейтральних країн, візія постмайданної України у яких неоднозначна. Серед таких країн-Аргентина, офіційна позиція якої щодо протистояння впродовж останніх п'яти років була неоднозначною: у 2014-2015 рр. президентом країни була Крістіна Фернандес де Кіршнер, яка часто демонструвала симпатії до Росії. Її на посаді глави держави замінив Маурісіо Макрі, якому приписують провашингтонський порядок денний. У жовтні 2014 р. Кіршнер вітала входження іспаномовної версії Russia Today в інформаційний простір Аргентини, що, поряд із негативними тенденціями в інших країнах регіону, спонукало авторів New York Times задуматися над «деградацією незалежної журналістики» та «насліду