Формування Економічного Механізму Природокористування В Умовах Нової Глобальної Природоохоронної Архітектоніки

Abstract

Метою статті є розроблення пріоритетних напрямів формування економічного механізму природокористування з урахуванням комплексу вимог, які висуваються новою глобальною природоохоронною архітектонікою. Обґрунтовано, що в основі нової глобальної природоохоронної архітектоніки лежать: Глобальні цілі сталого розвитку, затверджені ООН; Нова кліматична угода, схвалена у м. Глазго (Великобританія); вуглецеве коригування Європейським Союзом імпорту продукції третіх країн із метою досягнення індикаторів вуглецевої нейтральності на Європейському континенті. Актуальність даної теми дослідження випливає з необхідності виявлення детермінуючого впливу базових положень міжнародних природоохоронних конвенцій на специфікацію методів, інструментів та важелів вітчизняного економічного механізму природокористування. Підготовка статті базувалася на використанні таких методів наукових досліджень: абстрактно-логічного – для ідентифікації методів та інструментів, які мають бути вмонтовані в економічний механізм природокористування; порівняльного аналізу – для визначення величини бюджетних видатків на охорону довкілля у порівняних цінах на основі ділення номінальної величини названих видатків на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції; інституціонального підходу – для виявлення впливу базових положень міжнародних природоохоронних конвенцій на інституціоналізацію бюджетно-податкових та фінансово-кредитних інструментів регуляторного впливу на природокористувачів. Установлено, що трансформація вітчизняного економічного механізму природокористування у короткостроковій та середньостроковій перспективі найбільшою мірою має визначатися Глобальними цілями сталого розвитку, які стосуються чистої води та належних санітарних умов, відновлюваної енергетики, сталого розвитку міст та спільнот, відповідального споживання, боротьби зі зміною клімату, збереження морських екосистем та екосистем суші. Обґрунтовано, що базові положення Нової кліматичної угоди мають корелювати з пріоритетами модернізації фіскального регулювання природокористування у частині стимулювання процесів мінімізації викидів парникових газів. Доведено, що з метою мінімізації втрат вітчизняних виробників-експортерів продукції до Європейського Союзу внаслідок застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування з 2023 р. необхідно застосувати комплекс превентивних заходів, зокрема через стимулювання реалізації проєктів низьковуглецевого розвитку.