Формування Перспективної Моделі Організації Оборони України

Abstract

У статті проведено аналіз викликів та загроз національним інтересам України та діючої системи протидії цим загрозам, дано визначення та запропонована перспективна модель організації оборони України.Основною особливістю безпекового середовища у ХХІ столітті є протистояння держав (груп держав, воєнно-політичних блоків та союзів) за чотирма основними напрямами:у політичній, фінансово-економічній та енергетичній сферах (“м’яка війна”);в інформаційній сфері;у сфері внутрішньої безпеки;військове протистояння.Російська агресія проти України є основною причиною змін у безпековому середовищі. Стратегічне керівництво держави-агресора із усіх сфер функціонування держави формує чотири основні стратегічні напрями агресії (протистояння, впливу). Дії противника чітко сплановані, тісно погоджені між собою та об’єднані в єдиному інформаційному полі. Управління такими процесами здійснюється під централізованим стратегічним керівництвом Кремля.В Україні ж протидія цим гібридним загрозам здійснюється розрізненими діями органів державної влади, кожен із яких приймає автономні рішення, які лише інколи погоджуються між собою. Існуюча модель організації оборони України має ряд суттєвих недоліків, які не дають змогу РНБО України своєчасно реагувати на зміни у безпековому середовищі, розробляти відповідні пропозиції до рішень Президента України та у повній мірі виконувати функції та завдання, що покладені на неї Конституцією та законами України.Модель організації оборони України може бути більш ефективною за умови формування її структури відповідно до напрямів основних загроз національним інтересам у безпековому середовищі. Ефективна протидія основним таким напрямам загроз у воєнній сфері можлива лише за умови створення такої структури системи управління, завдання якої концентруватимуться у 4-х виконавчих органах (департаментах РНБО).Проблеми, які розглянуті у статті, можуть стати основою новітньої концепції тотальної оборони держави в умовах гібридної війни. Запропонована структура РНБО України може бути основою (варіантом) стратегічного управління тотальною обороною України.

Розвиток Концептуальних Засад Забезпечення Оборони України: Від Воєнної Організації Держави До Всеохоплюючої Оборони

“…Концептуальним підходам забезпечення національної безпеки і оборони України присвячено низку законодавчих і стратегічних документів [1][2][3][4][5][6], де нормативно закріплені засади формування та основні напрями державної політики у сферах національної безпеки і оборони, а також завдання державних органів щодо її реалізації. У наукових публікаціях [7][8][9] висвітлено: методологічні та правові основи розвитку сектору безпеки і оборони України [7], основи організації оборони України [8], обрис системи оборони України [9]. Водночас у зазначених працях відсутній аналіз змін концептуальних підходів щодо забезпечення оборони держави залежно від умов безпекового середовища, а також не висвітлено досвід реалізації діючої концепції всеохоплюючої оборони в ході відсічі збройній агресії РФ проти України…”