Характеристика Морфо-Функціонального Стану Коронарного Кровообігу В Перименопаузальних Жінок, Госпіталізованих З Приводу Гострого Коронарного Синдрому Без Підйому Сегмента St.

Abstract

©Т. М. Соломенчук, В. В. Процько Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КОРОНАРНОГО КРОВООБІГУ В ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНИХ ЖІНОК, ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ БЕЗ ПІДЙОМУ СЕГМЕНТА STРезюме. Особливу увагу кардіологи та науковці надають жінкам із гострим коронарним синдромом (ГКС) перименопаузаль-ного віку. Завдяки дії естрогенів, жінки протягом репродуктивного періоду мають нижчий ризик розвитку гострої коронарної патології, кардіоваскулярне протективне значення яких втрачається унаслідок істотного зниження естрогенового фону в пе-рименопаузальний період. Мета дослідження -провести порівняльний аналіз стану вінцевого кровообігу за даними коронарної ангіографії у жінок із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (ГКСбпST) залежно від рівня статевих гормонів. Матеріали і методи. Обстежено 81 жінку віком 35-76 років (середній вік (59,1±1,06) року, яких госпіталізовано з приводу ГКСбпST і визначали рівень жіночих статевих гормонів (естрадіол, ЛГ (лютеїнізуючий гормон), ФСГ (фолікулостимулювальний гормон гіпофіза) та проводили коронароангіографію. Залежно від гормонального статусу всіх пацієнток загальної групи поді-лили на дві підгрупи: І підгрупа (n=50) -жінки з індексом співвідношення рівня ЛГ/ФСГ<1 (естрогенодефіцит). У ІІ підгрупу (n=31) увійшли хворі жінки з індексом ЛГ/ФСГ>1 (відносно збережений естрогеновий фон). Результати досліджень та їх обговорення. Порівняно з жінками, які мають відносно збережений естрогеновий фон (ІІ під-група), у жінок з естрогенодефіцитом (І підгрупа) достовірно частіше реєструються тяжкі гемодинамічно значимі ураження коронарних артерій, а саме: у 6 разів частіші багатосудинні ураження (35,14 % (І) проти 5,88 % (ІІ)), у 2-2,8 раза частіше з локалізацією переважно в проксимальних (81,08 % (І) та 29,41 % (ІІ)) медіальних сегментах 70,83 % (І) та 35,29 % (ІІ)), майже у половини -у поєднанні з ураженнями дистальних сегментів (48,65 % (І) проти 17,65 % (ІІ)). Найчастіше виявляються зміни в основних магістральних артеріях -лівій коронарній артерії та її передній міжшлуночковій гілці. У двох із трьох жінок з ГКСбпST загальної групи (55 хворих, 67,90 %) відмічено непрямі ознаки істотних порушень коронарної мікроциркуляції та міокардіаль-ної перфузії, які у півтора раза достовірно частіше реєструвалися в осіб з ознаками гіпоестрогенії в постменопаузальному періоді. У третини обстежених жінок (33,33 %) загальної групи при коронароангіографії виявляли практично інтактні коронар-ні артерії. У жінок з гемодинамічно значимими стенозами візуалізувались дефекти (звиразкування) атеросклеротичних бляшок. Індекс виразкування, який в загальній групі становив (0,770±0,012) од., виявився достовірно нижчим серед жінок І підгрупи (0,736±0,013) од., порівняно з хворими з ІІ підгрупи (0,830±0,018) од., що свідчило про глибші деструктивні зміни в уражених коронарних артеріях на ґрунті естрогенодефіциту. Висновки. Естрогенодефіцит у перименопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до тяжких дифузних уражень к...