МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ЖІНОК, ХВОРИХ НА НЕСТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ, ЗАЛЕЖНО ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯЛьвівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоРезюме. Куріння -один з основних факторів ри-зику розвитку гострих форм ішемічної хвороби серця. Обстежено 65 хворих на нестабільну стенокардію жі-нок-курців і некурців. Встановлено, що в жінок-курців спостерігається достовірно гірший метаболічний ста-тус, а саме: підвищення загального холестерину, холес-терину ліпопротеїдів низької густини, холестерину ліпопротеїдів дуже низької густини, тригліцеридів, активності перекисного окиснення ліпідів, зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів високої густини. Се-ред жінок-курців більша частка хворих на цукровий діабет. Водночас виявлено пошкоджувальний вплив куріння на мікроциркуляторне русло у вигляді змен-шення швидкості клубочкової фільтрації. Спостеріга-лась тенденція до підвищення рівня сечової кислоти і γ-глютамілтранспептидази.Ключові слова: нестабільна стенокардія, жінки-курці, жінки-некурці, ліпідний, вуглеводний, пурино-вий обмін.Вступ. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) -найбільш часта причина смерті серед жінок у світі, яка складає третину всіх смертель-них випадків [9]. За даними одного з останніх оглядів National Health and Nutrition Examination Surveys (NHANES), за останні два десятиліття розповсюдженість ССЗ у жінок віком 35-54 роки збільшилась, у той час як у чоловіків того ж віку вона знизилась [13]. Аналізуючи показники смертності в Україні, автори відзначають її ріст у 2013р. від гострих і підгострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС) [2].Виявлено більше 100 факторів ризику розви-тку ІХС. До найбільш агресивних факторів, які прискорюють розвиток ІХС, належать артеріаль-на гіпертензія, гіперхолестеринемія та тютюнопа-ління. При їх комбінації ризик коронарної смерті зростає у 8 разів. Куріння -один із провідних стимулів структурних і функціональних змін сер-ця і судин. У світі нараховується 1,5 млрд курців, причому біля 5,5 млн вмирають від захворювань, пов'язаних із тютюнопалінням [3].Особливо небезпечним щодо кардіоваскуля-рного здоров'я є куріння у жінок [5,6]. Дослі-дження, проведене в Японії, під час якого протя-гом десяти років проводилося спостереження за станом здоров'я 88613 жінок, які не хворіли на цукровий діабет (ЦД), показало, що на тлі курін-ня серцево-судинний ризик зростав у середньому на 39 %, при цьому додатковий ризик внаслідок куріння в середньому віці був навіть вищим, ніж у літньому [8].Негативний вплив куріння саме на жіночий організм є серйознішим завдяки здатності сигаре-тного диму зменшувати продукування та пору-шувати метаболізм екстрагенів, що мають кардіо-протективну дію [5]. Поширеність куріння серед жінок за останні 30 років потроїлась, наслідком чого є зростання метаболічних порушень, часто-ти розвитку гострих форм ІХС, зокрема нестабі-льної стенокардії (НС) [1,13]. Незважаючи на чисельні наукові роботи, які присвячені вивчен-ню процесів ліпідного, вуглеводного і пуриново-го обміну при ССЗ, залишаються невирішеними питання безпосередньої ролі куріння в цих мета-б...

Упродовж останніх десятиліть увага наукової спільноти у галузі кардіології була зосереджена в основному на групі пацієнтів чоловічої статі, незважаючи на існування істотних гендерних відмінностей при патофізіологічних механізмах розвитку серцево-судинних захворювань на ґрунті атеросклерозу, їх факторів ризику, особливостей клінічного перебігу, характерних агіографічних змін, підходів до лікування, прогнозу та вищої летальності у жінок.Мета дослідження – провести порівняльний аналіз факторів високого серцево-судинного ризику в жінок із ГКСбпST та практично здорових, залежно від ендокринного статусу жіночих статевих гормонів.Матеріали і методи. Обстежено 157 жінок віком від 35 до 72 років (середній вік – (56,54±0,87) року). Першу групу склали 112 жінок, хворих на ГКСбпST , віком від 39 до 72 років (середній вік – (58,52±0,99) року). Групу порівняння (друга група) – 45 практично здорових жінок у віці від 35 до 71 років (середній вік – (52,58±1,58) року). Визначали рівні жіночих статевих гормонів. Вивчали основні фактори високого серцево-судинного ризику. За типом гормонального статусу, жінок першої та другої груп поділили на підгрупи. Підгрупа ІА – 64 хворі жінки 39–72 років (середній вік – (60,77±1,16) року), ІІА – 26 практично здорових жінок 42–71 років (середній вік – (58,64±2,18) року) з гормональними ознаками постменопаузи: рівнем естрадіолу <80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ<1. ІБ підгрупа – 48 хворих жінок 35–65 років (середній вік – (52,29±1,63) року), ІІБ – 19 практично здорових жінок віком 35–58 років (середній вік – (49,84±1,84) року) з рівнями естрадіолу >80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ>1.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих жінок із постменопаузальним типом гормонального статусу (ІА) достовірно більш поширені такі традиційні фактори серцево-судинного ризику, як АГ (82,81±4,72) %, дисліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія. Частота гіперхолестеринемії серед них у 1,3 раза достовірно перевищувала таку ж у пацієнток підгрупи ІБ (95,31±2,64) % (ІА) проти (75,00±6,25) % (ІБ)). Середній рівень ХС ЛПВГ у хворих на ГКСбпST ІБ підгрупи достовірно нижчий порівняно з підгрупою жінок ІА (1,04±0,03) Ммоль/л (ІБ) проти (1,16±0,05) Ммоль/л (ІА). Індекс вісцерального ожиріння (ІВО) найвищий у підгрупі ІА (4,74±0,51) од. (ІА) проти (3,75±0,33) од. (ІБ). Цукровий діабет (31,25±5,15) %, тютюнокуріння (54,16±7,19) % та професійно-шкідлива праця (89,58±4,41) % більше поширені у ІБ підгрупі. Серед них виявляли достовірно більшу частку осіб із підвищеними рівнями С-реактивного протеїну (СР П) і достовірно вищі приблизно на 20 % середні його значення порівняно з хворими жінками підгрупи ІА (6,40±0,53) мг/л (ІБ) проти (5,17±0,44) мг/л (ІА).Висновки. Незалежно від гормонального статусу, в жінок, хворих на ГКСбпST є більше поширеними та вираженими основні фактори високого серцево-судинного ризику порівняно зі здоровими особами. Естрогенодефіцит у постменопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до вищої поширеності АГ, тяжких порушень ліпідного, жирового обмінів, що збільшує ризик розвитку ГКСбпST . Причиною ГКСбпST у жінок з відносно збереженим гормональним статусом є більше поширення тютюнокуріння та впливу ксенобіотиків унаслідок тривалої професійно-шкідливої праці, цукрового діабету разом із традиційними факторами високого серцево-судинного ризику.

мочевой кислоты в 1,27 раза, креатинина в 1,32 раза. Уровень гамма-глютамилтранспептидазы у мужчинкурильщиков был выше в 1,29 раза, чем у курящих женщин. Скорость клубочковой фильтрации, как основной показатель функционального состояния почек, был достоверно в 1,22 раза ниже у курящих женщин (73,9±2,41 ммоль/ л и 73±2,91 ммоль/л), чем у женщин, которые не курят (89±3,11 ммоль/л (p<0,05). Ключевые слова: нестабильная стенокардия, курильщики, углеводный и пуриновый обмен.

©Т. М. Соломенчук, В. В. Процько Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КОРОНАРНОГО КРОВООБІГУ В ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНИХ ЖІНОК, ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ БЕЗ ПІДЙОМУ СЕГМЕНТА STРезюме. Особливу увагу кардіологи та науковці надають жінкам із гострим коронарним синдромом (ГКС) перименопаузаль-ного віку. Завдяки дії естрогенів, жінки протягом репродуктивного періоду мають нижчий ризик розвитку гострої коронарної патології, кардіоваскулярне протективне значення яких втрачається унаслідок істотного зниження естрогенового фону в пе-рименопаузальний період. Мета дослідження -провести порівняльний аналіз стану вінцевого кровообігу за даними коронарної ангіографії у жінок із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (ГКСбпST) залежно від рівня статевих гормонів. Матеріали і методи. Обстежено 81 жінку віком 35-76 років (середній вік (59,1±1,06) року, яких госпіталізовано з приводу ГКСбпST і визначали рівень жіночих статевих гормонів (естрадіол, ЛГ (лютеїнізуючий гормон), ФСГ (фолікулостимулювальний гормон гіпофіза) та проводили коронароангіографію. Залежно від гормонального статусу всіх пацієнток загальної групи поді-лили на дві підгрупи: І підгрупа (n=50) -жінки з індексом співвідношення рівня ЛГ/ФСГ<1 (естрогенодефіцит). У ІІ підгрупу (n=31) увійшли хворі жінки з індексом ЛГ/ФСГ>1 (відносно збережений естрогеновий фон). Результати досліджень та їх обговорення. Порівняно з жінками, які мають відносно збережений естрогеновий фон (ІІ під-група), у жінок з естрогенодефіцитом (І підгрупа) достовірно частіше реєструються тяжкі гемодинамічно значимі ураження коронарних артерій, а саме: у 6 разів частіші багатосудинні ураження (35,14 % (І) проти 5,88 % (ІІ)), у 2-2,8 раза частіше з локалізацією переважно в проксимальних (81,08 % (І) та 29,41 % (ІІ)) медіальних сегментах 70,83 % (І) та 35,29 % (ІІ)), майже у половини -у поєднанні з ураженнями дистальних сегментів (48,65 % (І) проти 17,65 % (ІІ)). Найчастіше виявляються зміни в основних магістральних артеріях -лівій коронарній артерії та її передній міжшлуночковій гілці. У двох із трьох жінок з ГКСбпST загальної групи (55 хворих, 67,90 %) відмічено непрямі ознаки істотних порушень коронарної мікроциркуляції та міокардіаль-ної перфузії, які у півтора раза достовірно частіше реєструвалися в осіб з ознаками гіпоестрогенії в постменопаузальному періоді. У третини обстежених жінок (33,33 %) загальної групи при коронароангіографії виявляли практично інтактні коронар-ні артерії. У жінок з гемодинамічно значимими стенозами візуалізувались дефекти (звиразкування) атеросклеротичних бляшок. Індекс виразкування, який в загальній групі становив (0,770±0,012) од., виявився достовірно нижчим серед жінок І підгрупи (0,736±0,013) од., порівняно з хворими з ІІ підгрупи (0,830±0,018) од., що свідчило про глибші деструктивні зміни в уражених коронарних артеріях на ґрунті естрогенодефіциту. Висновки. Естрогенодефіцит у перименопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до тяжких дифузних уражень к...

The aim of the study: to determine the prevalence, interrelation and prognostic value of the major risk factors (RF) of unstable angina (UA) in women, depending on smoking habits.Materials and methods. 225 women (average age 53.80 ± 6.47 years) were examined: 150 women were patients with UA (group I) and 75 healthy women (group II). Depending on the smoking factor, all women were subdivided into subgroups: A (smokers, IA -patients with UA (n = 86), IIA -almost healthy (n = 45)) and B (non-smokers, IB -patients with UA (n = 64)), IIB were almost healthy (n = 30). The examination included an identification of major RF (hypertension, diabetes mellitus, obesity, dyslipidemia (DLP), measurement of total cholesterol, low-density lipoprotein cholesterol (LDL) and high density (HDL), apolipoprotein A1 (ApoA1) and apolipoprotein B (ApoB), C-reactive protein (CRP), fibrinogen (FG), transforming growth factor (TGF-β2), endothelin-1 (ET-1), endothelial NO synthase (eNOS), malonic dialdehyde (MDA), ceruloplasmin (CP). In order to assess the impact of RF on the development of UA, a multifactorial correlation and regression analysis was performed using the Fisher test.Results. Female smokers (IA) were significantly 1.4-2.5 times more likely to have such RF as hypertension, diabetes mellitus, DLP and obesity than non-smokers (IB), as well as a combination of ≥3 RF (84.9 % vs. 62.5 %) and ≥5 RF (34.9 % vs. 13.9 %). Smoker patients showed severe disorders of lipid metabolism, higher activity of systemic inflammation and endothelial dysfunction. In female smokers (IA), the relative risk of developing UA was associated (P < 0.05) with DLP ((total cholesterol ˃4 mmol (OR = 12.02, CI = 8.12-16.32), LDL ˃1.8 mmol/l (OR = 9.32, CI = 6.13-12.56), HDL ˂1.2 mmol/l (OR = 3.91, CI = 2.12-5.45)), hypertension (OR = 3.49, CI = 2.96-4.25); endothelial dysfunction (ET-1 ˃7.87 pg/ml (OR = 7.44, CI = 2.89-6.21); eNOS ˂180 pg/ml (OR = 3.42, SI = 2.16-4.78); TGF-β2 <168 pg/ml (OR = 4.13; CI = 2.78-5.92)), systemic inflammation and peroxidation activity (CRP ˃3 mg/l (OR = 3.62, CI = 2.15-4.56), MDA ˃0.45 nmol/mg (OR = 2.89, CI = 1.55-3.91), CP ˃380 mg/year (OR = 2.34, CI = 1.46-3.25). Risks of UA development with regard to the above indicators was 1.5-2 times higher in female smokers (IA) compared to nonsmokers (IB), which might account for UA occurrence approximately 8 years earlier in female smokers (IA) than in non-smokers (IB). A strong multiple correlation was found between TGF-β2 and ET-1 (R = 0.60, at Р = 0.000003), as well as a high predicted risk of UA associated with ˃12 smoking years, ET-1 levels ˃30 pg/ml, TGF β2 ˂145 pg/ml, body mass index ˃30 units and CRP ˃14 mg/l.