Інноваційні Технології Формування Фахівця В Умовах Природничо-Наукової Системи Освіти

Determining Natural and Scientific Prerequisites of Resultative and Quality Education of an Individual

“…Визначальні природничо-наукові передумови результативного і якісного навчання індивіда, як випливає з результатів наукових досліджень та здійснених нами аналітичних узагальнень уже наявного науково-педагогічного досвіду [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17], є специфічним наслідком концептуальної розбудови «Нової української школи» (школи майбутнього) в, аспекті унормування сучасної природничо-наукової освіти за рівневою ознакою результативності і якості знань індивіда. Водночас варто наголосити, що необхідною умовою досягнення прогнозованих результатів навчальнопізнавальної діяльності суб'єкта є забезпечення підсильності навчального матеріалу, яка визначається доказовим рівнем співрозмірності інтелектуальних можливостей індивіда (його опорний рівень обізнаності) та вимог.…”

“…Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 2 ВСП «Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ЗУНУ» е-mail: 1 ataman08@ukr.net, 2 marijatsymbala@gmail.com; ORCID: 1 0000-0002-3646-8946, 2 0009-0005-2912-4319 ВИЗНАЧАЛЬНІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ПЕРЕДУМОВИ РЕЗУЛЬТАТИВНОГО І ЯКІСНОГО НАВЧАННЯ ІНДИВІДА Анотація. Тривалі авторські дослідження та здійснені нами аналітичні узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців з проблем якісного навчання індивіда дають підстави для ствердного використання формули [1][2][3], -ЗНАННЯ = Інтелект + Світогляд, -в якій віддзеркалюється не тільки результат, але й процес навчально-пізнавальної діяльності індивіда. Насправді результати навчально-пізнавальної діяльності індивіда, -ЗНАННЯ, -формуються внаслідок осмислення і засвоєння ним навчального матеріалу, який у закладах освіти вибудовується у відповідності з державним замовленням (стандартом) на освітні послуги [1, с.…”

“…Внаслідок виконаних нами раніше розвідок [1][2][3][4][5][6][7][8][9], здійснених досліджень та узагальнень у сферах середньої (загальної й професійної) і вищої освіти стали Реалії сьогодення (стан війни: мінні поля, дрони, ракетні бомбування, авіаційні нальоти тощо) спонукають нинішній світ до визнання необхідності тотальної природничо-наукової освіти для усіх, хто навчається, незалежно від вибору своєї майбутньої професії. У розбудовах системи природничо-наукової освіти необхідно орієнтуватися на наявність не тільки матеріального, але й віртуального світу, у який молода людина може «входити», жити в ньому, і взаємодіяти з ним.…”

“…433-445]; [8; 8]). Відомо [1][2][3][4][5][6][7], що найвищому рівню підготовки фахівця будь-якого профілю відповідає сформованість притаманних лише йому власних інтелектуального та світоглядного кредо, сформованих на основі бінарної налаштованості навчальних процедур (навчальний предмет + методика навчання цього навчального предмета). У розробленні будь-якої моделі освіти визначальною є та обставина, що методологічний засіб соціально-культурного і державницького препарування глобальної мети освіти на чинники морального, інтелектуального, духовно-культурного, науково-технічного, економічного й кадрового характеру (ціннісні ознаки), є надійною передумовою для створення стандартів національної освіти та вироблення ефективних технологій управління результативністю та якістю навчання здобувачів освіти будь-якого рівня.…”

“…Безумовно, що формування професійних якостей індивіда в умовах воєнного стану та STEM-інтеграційних інновацій сучасної природничо-наукової освіти має відбуватися завдяки реалізації принципів наступнос-ті, неперервності та наскрізної фахової підготовки, починаючи з молодшої та старшої школи, і, закінчуючи навчанням у закладах вищої освіти. Безперечно також, що враховуючи STEM-інтеграційні освітні тенденції, необхідно забезпечити розробку всеохопного методичного та дидактичного супроводу різних видів навчально-пізнавальної діяльності індивіда (освітньої, науково-дослідницької, фахової), як гарантованої передумови формування прогнозованих державними стандартами та програмами природничо-наукових компетентностей та світогляду молодої людини [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11]. Загалом, орієнтуємось на феномен самоосвіти -в плані процедури управління, пов'язаної з операційною складовою навчально-пізнавальної діяльності в аспекті контролю, корекції та регулювання конкретних навчальних дій та операцій індивіда, відповідно до компетентнісно-світоглядних рівнів обізнаності (еталонних вимірників якості знань) [3, с.…”