У статті викладені методологічні аспекти щодо вирішення задачі розробки комплексу математичних моделей для прогнозування сценаріїв дій засобів повітряного нападу шляхом генерації та оцінки варіантів просторово-часових схем нальоту в умовах невизначеності поведінкових стратегій системи протиповітряної оборони. Метою прогнозування є формування сценаріїв нальоту, які забезпечують прийнятну цільову ефективність удару у всьому діапазоні умов функціонування засобів повітряного нападу. Показано, що побудова сценаріїв нальотів повинна здійснюватися для різних варіантів ударів на основі сукупності кількісних показників та якісних ознак, що характеризують склад, взаємний стан, прийоми та способи спільних дій засобів повітряного нападу у нальоті. Розроблена описова модель задачі прогнозування дій засобів повітряного нападу та наведений перелік початкових даних, необхідних для її вирішення.