Інформаційні технології та право: quo vadis?

Abstract

Зміна суспільних відносин, зумовлена створенням і бурхливим розвитком інформаційних технологій, потребує швидкої та адекватної реакції з боку права. Водночас сучасний правовий механізм регулювання і охорони суспільних відносин не може повною мірою належно забезпечити відповідні зміни, спричинені експансією ІТ. Мета статті полягає у здійсненні первинного аналізу стану готовності вітчизняної правової системи до змін соціальних відносин, що відбуваються у результаті бурхливого розвитку ІТ, а також прогностичному визначенні основних сфер сспільного життя, які мають бути максимально підготовлені до напрацювання та впровадження нових правових механізмів. Стан нормативно-правового забезпечення сфери ІТ в Україні має початковий рівень, який надає можливість лише доганяти розвинуті правові порядки, а не відігравати роль лідера. На сьогодні немає навіть натяків на формування єдиного, концептуально нового, системного, всеохоплюючого правового механізму, за допомогою якого можна було б комплексно забезпечити динаміку суспільних відносин, спричинену бурхливим розвитком сфери ІТ. Ані науковці-правники, ані законотворці не готові до формування правової політики в цій сфері, визначення меж та умов комплексного нормативно-правового регулювання застосування сучасних інноваційних підходів, методологій і технологій, зокрема й Blockchain, Інтернету речей, хмарної інфраструктури, Mobile ID, sharing economy, просування методики опрацювання даних великих обсягів (Big Data), визначення правової природи криптовалюти, процесу майнінгу, смарт-контрактів, токенів, ICO тощо. Розвиток ІТ, як і подальша інтеграція Інтернету в суспільне життя, є неминучими й не залежатимуть від бажань держави. Питання полягатиме в готовності права запропонувати цим змінам сучасний, системний та адекватний підхід для того, щоб забезпечити належне регулювання цієї сфери з метою використання її на благо суспільства загалом та окремих осіб зокрема. На сьогодні перспективним убачається формування правової політики, спрямованої на процеси цифровізації людини та суспільних відносин. Основою такого процесу могла б стати технологія блокчейну, застосування якої сприятиме забезпеченню прозорості, ефективності, пришвидшенню процесів у більшості сфер життєдіяльності людини

Concept of Protection of Civil Rights of Participants of Obligations

“…Іншого підходу дотримується Р.О. Стефанчук, який поняття «захисту» визначає як передбачені законом вид і міру можливого або обов'язкового впливу на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права [6]. Вчений розкриває поняття захисту через категорію «впливу на суспільні відносини» і метою якого є поновлення права.…”

Blockchain Technology: The Essence and Prospects for Use in the Public Finance System of Ukraine

“…Дослідженню теоретико-методичних і практичних аспектів використання технології блокчейн у системі державних фінансів присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як: І. Брітченко, С. Волосович, Ю. Даньшина, В. Кавецький, Г. Карчева, О. Колодізєв, О. Коцюба, Р. Лернатович, А. Літошенко, А. Лось, Н. Пантєлєєва, Ю. Попівняк, О. Смирнова, С. Спасітєлєва, Р. Стефанчук, Г. Чекаловська, Н. Шишкова [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12] та ін. Високо оцінюючи здобутки цих та інших науковців, все ж зазначимо, що перманентні проблеми у сфері управління державними фінансами актуалізують проблему обґрунтування напрямів і можливостей використання сучасних інноваційних технологій для їх вирішення.…”

“…На думку Стефанчука Р. [11] На початковому етапі розвитку технології блокчейн передбачалось, що вона може застосовуватися лише в фінансово-економічній сфері, але на сьогодні можливості її використання в різних сферах майже не обмежені, зокрема це: кібербезпека, освіта, продажі та лізинг машин, сервіси для прослуховування музики онлайн, охорона здоров'я, зв'язок і комунікації, транспорт і логістика, фінансові послуги, страхування, державне управління, криптовалюти та системи платежів (у т. ч. міжнародні), банківська діяльність, ідентифікація фізичних осіб і активів, юридичні послуги, краудфандинг, електронна комерція, продаж програмних додатків, управління подорожами, ігровий бізнес і казино, доброчинність і пожертви, освіта, енергетика, ринки капіталу, роздрібна торгівля, будівництво, медіа та телекомунікації, бухгалтерський облік і аудит [5; 8; 15]. Крім того, на основі блокчейну створено «Всесвітню Книгу Обліку Цінностей» (World Wide Ledger), що дає можливість обмінюватися цінностями.…”