Іншомовна Освіта Німеччини В Контексті Загальноєвропейських Інтеграційних Процесів: Теорія І Практика

Abstract

У монографії простежується шлях становлення та розвитку іншомовної освіти ФРН, розглянуто сутність і теоретико-методологічні засади іншомовної освіти Німеччини, здійснено аналіз впливу специфічних національних (внутрішніх) та загальноєвропейських (зовнішніх) чинників, насамперед євроінтеграції, міграційних процесів, глобалізації та інформатизації, на розвиток теорії та практики навчання іноземних мов у Німеччині (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). Виявлено сучасні тенденції розвитку іншомовної освіти ФРН у європейському освітньому просторі, а також окреслено перспективи використання позитивного досвіду ФРН в Україні. Для студентів, аспірантів, учителів загальноосвітніх шкіл, викладачів вищих навчальних закладів та науковців, а також всіх тих, хто цікавиться питаннями теорії і практики іншомовного навчання у Німеччині.

Foregn language training of specialists in higher educational institutions of Ukraine and the republic of Poland in the context of theEuropean language policy: experience and prospects

“…-According to V. Gamanyuk [25], linguistic and territorial borders in modern Europe do not coincide; several languages can coexist in one place at the same time. Foreign language training of specialists of any profile in modern Europe is directly related to the guiding principles of language policy of the European Union, concentrated around:…”

Публічне Управління В Умовах Інституціональних Альтерацій В Системі Державної Влади: Теоретико-Методологічні Засади

“…102-106]. Отже, у 1991 р. постала потреба не просто «націоналізувати» управління в Україні (відповідно до концепції національної держави), а створити нову структуру органів влади на всіх рівнях, демократично інтегрувати інтереси держави й суспільства [1].…”

Регіоналізація Зовнішньоекономічних Відносин У Контексті Економічної Безпеки Національної Держави: Публічноуправлінський Аспект

“…Баштанник Стратегічним напрямом інституціональних змін у системі державного управління в Україні є трансформація наявної моделі публічної влади, формування системи національних інтересів з урахуванням викликів і загроз національній безпеці. Відповідно до напрямів реформування державного управління мова йде про становлення нової моделі публічного управління на основі гармонізації принципів, інструментів, форм та методів управлінської діяльності, формування національних цінностей та забезпечення національних інтересів [3]. Саме тому важливість дослідження проблем забезпечення національних інтересів в умовах антикризового управління завжди полягає у інституціональному та теоретичному визначенні шляхів удосконалення правової бази діяльності органів влади, детермінації загроз національній безпеці, зокрема й економічній безпеці, формуванню змісту нового публічного управління в Україні.…”