Objective. To analyze the effectiveness of various methods of laparoscopic antireflux operations in patients with gastroesophageal reflux disease. Materials and methods. The results of treatment of 177 patients with gastroesophageal reflux disease from 2015 to 2021 were analyzed. Patients were divided into three groups: 1st - 62 patients who underwent laparoscopic antireflux surgery of our own modification (Patent of Ukraine No 59772); 2nd - 91 patients who underwent laparoscopic Nissen fundoplication; 3rd - 24 patients who underwent laparoscopic Toupet fundoplication.  Results. 36 months after surgery in the 1st group the recurrence rate of gastroesophageal disease was 1.6%, recurrence of hernia of the esophageal orifice - 1.6%, in the 2nd group - 7.7 and 3.3%, respectively; in the 3rd group - 12.5 and 8.3%, respectively. Conclusions. The application of a new integrated approach to the surgical treatment of gastroesophageal reflux disease reduces the number of postoperative complications (gas -bloat syndrome - 3 times, dysphagia - 5 times), the recurrence rate of gastroesophageal reflux disease - 5 times and recurrence of esophageal hernia - 2 times, improves the quality of life of patients 36 months after surgery in 2.6 times and increases the timeliness of diagnosis and facilitates the choice of differentiated treatment tactics.

Aim. The analysis of the history of minimally invasive surgery in a clinical emergency care hospital and the clinical cases associated with first robot-assisted operations. Materials and Methods. We have analyzed 10180 inpatients' maps and protocols of surgical operations from 2002 to 2019. We have also studied the first minimally invasive interventions in the Clinic of Surgery and Endoscopy affiliated to the Faculty of Postgraduate Education of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and the municipal non-profit institution "Lviv Clinical Emergency Care Hospital". Results and Discussion. Until the early 1990s, the development of surgical technology took place mainly due to the talents of individual surgeons and their persistence in implementing new treatment methods. The directions of work of our Department of Endoscopic Surgery included the introduction of minimally invasive (laparoscopic) surgical interventions and endoscopic interventions using flexible endoscopy. Robot-assisted operation on a patient with diaphragmatic hernia using da Vinci surgical system was performed with three 8.5 mm robotic instruments and two 5 mm laparoscopic ones. The operation lasted for 6 hours. There were no intra- and postoperative complications. The patient was discharged home in satisfactory condition on the 3rd post-op day. Robot-assisted surgery for complicated gallstone disease was performed with three 8.5 mm robotic instruments and one 5 mm laparoscopic one. The operation lasted for 3 hours. Conclusions. 1. The introduction of modern technologies and minimally invasive interventions results primarily from activities of the clinic's staff, the head of the structural unit and the hospital administration, as well as from the high professional level of surgeons. 2. The usage of minimally invasive, laparoscopic, endoscopic techniques, as well as that of da Vinci surgical system in clinical practice will improve therapeutic outcomes and quality of life among patients with surgical disorders.

Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) і гастроезофагельною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 245 пацієнтів з ГСОД та ГЕРХ, оперованих у клініці хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Університету з 2004 по 2018 р. Жінок було 114, чоловіків - 131, середній вік пацієнтів становив (49 ± 3,18) року, середній індекс маси тіла – 32,9 кг/м2. З метою діагностики ГСОД та ГЕРХ аналізували скарги хворого, анамнез захворювання, виконували езофагогастродуоденоскопію, рентгеноскопію травного каналу та органів грудної порожнини, проводили добовий рН-моніторинг стравоходу, визначали вміст кальцію у слині. Для стандартизованого опитування та анкетування пацієнтів використовували анкету Лікерта, шкали DeMeester та розраховували індекс якості життя (Gastro Intestinal Quality of Life Index). Зміни у стравоході, викликані рефлюкс-езофагітом, описували відповідно до Лос-Анджелеської класифікації (1994). Результати. ГСОД діагностовано у 229 (93,5%) хворих: ковзну - у 203 (88,6%), параезофагеальну - у 3 (1,3%), змішану - у 23 (10,0%). ГЕРХ виявлено у 93,1% пацієнтів. У 170 (69,4%) пацієнтів виконано лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном, у 24 (9,8%) – фундоплікацію за Tупе, у 51 (20,8%) – операцію за Ніссеном у власній модифікації (Пат. №59772). Середня тривалість операції становила (90 ± 25) хв. На етапі опанування методики інтраопераційне ускладнення (ушкодження селезінки з кровотечею) зафіксовано у 3 (1,2%) пацієнтів. Післяопераційний період ускладнився пневмотораксом у 2 (0,8%) пацієнтів. Висновки. З метою попередження рецидивів захворювання слід враховувати такі фактори ризику, як тип, розмір грижі, виділення та висічення грижового мішка, вибір методу герніопластики та фундоплікації, ожиріння, наявність ускладнень ГЕРХ. Правильний вибір типу операційного лікування та адекватний обсяг операції уможливлюють покращення результатів лікування хворих з ГСОД та ГЕРХ.

Aim. To analyze the effectiveness of a new method of antireflux surgery in patients with hiatal hernia. Materials and Methods. The results of treatment of 157 patients with hiatal hernia from 2016 to 2020 are analyzed. The patients were divided into 3 groups: group I, N=59, underwent laparoscopic antireflux operation modified by the authors (Patent of Ukraine № 59772); group II (N=77), underwent laparoscopic Nissen fundoplication; and group III (N=21) - laparoscopic Toupet fundoplication. Results and Discussion. At 36 months post-surgery follow-up, there was a statistically significant difference in favor of group I on the average scores of the visual analog scale for reflux symptoms, dysphagia and extraesophageal symptoms; the average quality of life questionnaire scores; the average DeMeester index; distribution of the patients by satisfaction; distribution of the patients by degree of reflux esophagitis according to the Los Angeles classification; and distribution by gas-bloat syndrome. Conclusions. Clinical application of the developed new method of laparoscopic surgery for hiatal hernia reduces the number of relapses and complications after surgery, and improves the quality of life of patients. Key words: hiatal hernia, antireflux surgery, new methods of treatment