Disposal of post-harvest residues from agro-ecosystem remains one of the urgent issues of today for agricultural producers. Burning straw and stubble is an extremely radical and destructive method for biogeocenosis, because during combustion between straw and the soil layer due to water vapor, conditions are created that the burning temperature exceeds 600°С. As a result of such actions, microorganisms, worms, insects, small vertebrates die and the fertile layer of humus is destroyed. Modern biological preparations, which contain a complex of living agronomically useful microorganisms, help to solve the issue of postharvest residues. By accelerating the destruction of organic masses in the soil, the C:N ratio is equalized, organic substances are supplied in a form available to plants, the development of phytopathogens is inhibited, moisture is retained, and humus accumulation processes are active. Field studies were conducted to determine the effectiveness of the new biological preparation BioSistem POWER KS (BioSistem POWER, SC), which contains active bacterial strains of the genera Paenabacillus, Azotobacter, Enterobacter and micromycetes of the genus Trichoderma. Selection of soil samples was carried out 90 days after processing, laboratory tests were carried out in accordance with generally accepted microbiological methods. It was established that the use of BioSistem POWER KS biological preparation (BioSistem POWER, SC) compared to the control increases the level of carbon dioxide emission of the soil of the experimental variants by 2 times, the level of cellulolytic activity by 23–34% depending on the rate of use, the antifungal activity of the soil by 2.5-3 times. Therefore, the biopreparation BioSistem POWER KS (BioSistem POWER, SC) at the rate of 0.3 and 5 l/ha can be recommended to agricultural producers for use in the autumn-spring period to accelerate the decomposition of post-harvest residues.

As a result of global trends of climate change, in conditions of significant anthropogenic impact on the environment, which is one of the most urgent threats with a long-term negative impact on the environment and the economy, the transformation of natural landscapes and the impoverishment of their biological diversity is taking place. Therefore, the transition from classic nature conservation areas to eco-networks is the need of the hour. Because the eco-network is a conceptually integrating idea of preserving the natural environment. A study was conducted of the Halytskyi-Slobozhanskyi and Yuzhno-Buzskyi ecocorridors, which unite exceptionally important landscape, floristic and coenotic key territories that are components of the national eco-network of Ukraine. The plant cover of the studied ecocorridors is characterized by a significant number of rare and endemic species, most of which are listed in the Red Book of Ukraine. On the basis of the biocentric network structure, the flora complexes of the longitudinal and transverse ecocorridors, which territorially belong to the agrolandscapes of the Central Forest-Steppe of Ukraine, were analyzed. It has been established that the key areas of the eco-network are Maslivska, Berezivska, Chornogrebelska, Bugo-Desnyanska, from the point of view of migration and dispersal of species. Halytskyi-Slobozhanskyi and Yuzhno-Buzkyi ecological corridors are characterized by a low cyclicality index (α<1) with the possibility of further development of ecocorridors (β>1). The low degree of alternative choice of migration paths is shown (γ<1), which is a consequence of the high level of economic development of the territory. For the investigated ecocorridors, the β-index revealed the presence of several cycles (β>1), but this is not optimal for the distribution and migration of species.

Анотація. Метою статті є проведення порівняльного аналізу локальних фітоценозів та виявлення подібностей та відмінностей видового складу рослин напівприродних фітоценозів. Методологією передбачалось проведення досліджень в Лісостеповій зоні України у 5 геоботанічних районах: центральноподільському окрузі (Вінницька обл.); північному Правобережнопридніпровському окрузі (Київська обл.); центральному Правобережнопридніпровському окрузі (Черкаська обл.); Південноподільському окрузі (Одеська обл.); південному Правобережнопридніпровському окрузі (Кіровоградська обл.). Аналіз спорідненості флор напівприродних фітоценозів визначали за коефіцієнтом подібності (Жаккара, Kj). Обрані для аналізу території характеризуються рівноцінним ступенем вивченості усіх систематичних груп рослин. Наукова новизна роботи полягала в тому, що експериментально отриманий результат подано у вигляді плеяд подібності загального видового складу фітобіоти. Обраний методологічний підхід дозволив наочно показати структуру та найбільш значущі зв’язки між порівнюваними напівприродними фітоценозами. Висновки. Визначено, що флора напівприродних фітоценозів та агроценозів основних культур проявляє значну своєрідність за видовим та таксономічним складом і має значну відмінність, що пов’язано з фізико-географічним розміщенням, ґрунтово-кліматичними умовами та ступенем антропогенного навантаження на фітоценози. Виявлено тісні кореляційні зв’язки між територіально-близько розміщеними фітоценозами та незначну кореляційну залежність між фітоценозами геоботанічних районів: південної та північної частини Лісостепу України (ПвПО ↔ ПдО; ПдО ↔ ЦПО) та східної і західної частини (ЦПО ↔ ЦО, ПвПО ↔ ЦО) досліджуваного регіону.