<p>The floristic diversity of the connecting areas of the four ecological corridors (further referred to as ecocorridors) of Vinnytsia region includes 262 synanthropic species (45.2%) out of 580 species of higher vascular plants in total. Apophytes are predominant: 138 of them were found at the Nemiysky, 120 – at the Dniestrovsky, 104 – at the Southern Bug, and 59 – at the Lyadivskyi eocorridors. According to the degree of adaptation to anthropogenically disturbed conditions, these apophytes<br />belong to hemiapophytes — 85, 73, 61, and 25 species respectively at the ecocorridors. The adventive flora was evaluated on the time of entry, the naturalization degree, and the mean of distribution. It was found that archaeophytes predominate among anthropophytes according to the time of entry, epecophytes – to the naturalization degree, and akolyutophytes – to the mean of distribution. Five indices – synanthropization (IS), apophytization (IAp), anthropophyzation (IAn), archeophytization (IAr), and kenophytization (IKn) – have been determined. Moreover, it was established that apophytic processes prevail over the adventive ones at the areas studied.</p>

No abstract

Disposal of post-harvest residues from agro-ecosystem remains one of the urgent issues of today for agricultural producers. Burning straw and stubble is an extremely radical and destructive method for biogeocenosis, because during combustion between straw and the soil layer due to water vapor, conditions are created that the burning temperature exceeds 600°С. As a result of such actions, microorganisms, worms, insects, small vertebrates die and the fertile layer of humus is destroyed. Modern biological preparations, which contain a complex of living agronomically useful microorganisms, help to solve the issue of postharvest residues. By accelerating the destruction of organic masses in the soil, the C:N ratio is equalized, organic substances are supplied in a form available to plants, the development of phytopathogens is inhibited, moisture is retained, and humus accumulation processes are active. Field studies were conducted to determine the effectiveness of the new biological preparation BioSistem POWER KS (BioSistem POWER, SC), which contains active bacterial strains of the genera Paenabacillus, Azotobacter, Enterobacter and micromycetes of the genus Trichoderma. Selection of soil samples was carried out 90 days after processing, laboratory tests were carried out in accordance with generally accepted microbiological methods. It was established that the use of BioSistem POWER KS biological preparation (BioSistem POWER, SC) compared to the control increases the level of carbon dioxide emission of the soil of the experimental variants by 2 times, the level of cellulolytic activity by 23–34% depending on the rate of use, the antifungal activity of the soil by 2.5-3 times. Therefore, the biopreparation BioSistem POWER KS (BioSistem POWER, SC) at the rate of 0.3 and 5 l/ha can be recommended to agricultural producers for use in the autumn-spring period to accelerate the decomposition of post-harvest residues.

The current state of seminatural phytocoenoses of certain areas in Vinnytsia region is characterized. During the studies of regional flora its overall species composition is determined. It is carried out a systematic, biomorphological, ecological-coenotic analyzes. We determined that phytodiversity of investigated areas includes 268 species belonging to 168 genera, 52 families. It nas been found that according to ecological affiliation flora of agricultural landscapes belongs to the meadow, meadow-steppe, forest-nemorose type. The presence in plant communities apophytes and rare plant species indicates the value of these areas in plant diversity preservation.

За результатами досліджень фіторізноманіття сполучних територій екомережі Вінницької області визначено поширення рідкісних та зникаючих видів вищих судинних рослин, які характеризують цінність цих територій. Проведено онтогенетично-популяційний аналіз стану ценопопуляцій на прикладі рідкісного виду Lilium martagon L. Цей вид є модельним для досліджуваних фітоценозів сполучних територій екокоридорів національного (Південнобузький, Дністровський), регіонального (Лядівський, Немийський) рівнів. Відмічено, що жодна з досліджуваних популяцій не характеризується повнотою онтогенетичних спектрів, що пов'язано із тривалістю перебування особин у ювенільному чи генеративному станах. При дослідженнях визначено, що в у структурі популяцій найбільшу частку складають генеративні особини. Побудовано та проаналізовано онтогенетичні спектри досліджуваних популяцій L. martagon L. щодо їх приналежності до одного із чотирьох типів: лівобічні, центровані, правобічні, бімодальні. Визначено, що вони належать до неповночленних, з переважанням правобічного спектру Інтегральна оцінка стану популяцій проведена з використанням онтогенетичних індексів за І. М. Коваленко (індекси відновлюваності, старіння, генеративності та віковості). Розраховано індекс віковості А. А. Уранова-∆, індекс ефективності Л. В. Животовського-ω. Визначено належність кожної з досліджених популяцій до певного типу онтогенетичної структури популяцій, згідно класифікацій Т. О. Работнова (інвазійні, нормальні, регресивні) та Л. В. Животовського (молоді, перехідні, зріючі, зрілі, старіючі, старі). За результатами проведених досліджень встановлено, що популяції L. martagon L. в Південнобузькому та Дністровському екокоридорах є молодими та зріючими, а в Лядівському та Немийському-зріючі з поступовим переходом у зрілі. Аналіз популяційної структури L. martagon L., дає змогу припустити, що на динаміку виду мають вплив не лише внутрішньо-популяційні процеси, а й зовнішні еколого-ценотичні чинники. Зважаючи на встановлені особливості популяційної динаміки L. martagon L. на досліджуваній території, необхідні подальші дослідження, результатом яких повинна стати розробка прогнозів стану популяцій в умовах динамічних змін навколишнього середовища та дієвих методів збереження і охорони цього виду Ключові слова: популяція, Lilium martagon L., онтогенетична структура, рідкісні види, екомережа, сполучні території Рекомендовано до публікації д-р біол. наук Коніщук В. В.