Intended self-presentation in job interviews was examined among university students in 10 countries (N = 3,509). The aim was to assess cross-cultural differences in the endorsement of self-presentation tactics, and whether such differences could be explained by cultural values and socioeconomic variables. The Cultural Impression Management Scale–Applicant Scale (CIM-A) was used that measures assertiveness, individual excellence, accommodation, and pointing out obstacles. Cross-cultural differences were found in endorsement of all tactics, most notably in individual excellence and pointing out obstacles. Importance assigned to self-presentation tactics was larger among individuals from cultures emphasizing embeddedness, mastery, and hierarchy, and with larger income disparities. The exception to this pattern was the American sample. Implications for personnel selection in international contexts are discussed.

Об'єктом даного дослідження є програма технічного розвитку підприємства. Дане дослідження присвячене проблемі формування оптимального складу програми технічного розвитку в рамках управління її змістом на базі концепції ціннісного підходу, згідно з якого цінність проекту-це його відповідність цілям розвитку. В основі принципу формування складу програми технічного розвитку-забезпечення максимізації цінності програми з точки зору заданої множини цілей технічного розвитку. Розроблено метод оцінки цінності проектів технічного розвитку, заснований на застосуванні нечітких множин, в результаті якого формуються дві оцінки цінності проекту-внесок проекту в досягнення кожної мети з множини цілей і ступінь даного вкладу. Такий підхід дозволяє врахувати не тільки нечітке значення результатів, а й взяти до уваги в процесах формування програми ступінь «невизначеності» загального результату з точки зору кожної мети. Формалізовано в термінах теорії нечітких множин опис кількісної оцінки ефекту синергізму, що виникає при спільній реалізації проектів в рамках програми, що дозволяє з більшим ступенем достовірності оцінити результат програми. Розроблено модель формування оптимального складу програми технічного розвитку з урахуванням цінності проектів і системного ефекту (синергізму) їх спільної реалізації в рамках програми. Модель передбачає ранжування цілей, яке використовується при встановленні мінімальних меж для ступеня досягнення тієї чи іншої мети, що відповідає реальним процесам відбору проектів на практиці. Використання запропонованого підходу до оцінки вкладу проектів в досягненні цілей, а також моделі оптимізації складу програми дає можливість формувати програму з пропонованої множини проектів. При цьому забезпечується в максимальному ступені досягнення цілей з урахуванням невизначеності як умов реалізації проектів, так і їх результатів. Застосування пропонованої моделі може бути розширено на програми різної спрямованості. Ключові слова: програма технічного розвитку, нечіткі множини, цінність проекту, управління змістом.

The paper emphasizes urgent issues regarding labor remuneration, which need to be settled along with adoption of socioeconomic policy aimed at critical reduction in size of the poor population. The basic integral parameter specifying level and quality of life is cash revenue. The system of income generation was modified in the process of transition to the market economy by the Russian Federation.

No abstract

В статье анализируется проблема репродуктивного поведения населения в условиях демографического кризиса. Доказано, что ухудшение материальных условий способствует ограничению репродуктивных планов семей. На примере Тюменской области проведена количественная оценка влияния показателей уровня жизни на репродуктивную активность в регионе. Построенная факторная модель рождаемости позволила установить динамику коэффициента рождаемости на ближайший период. На основе полученных результатов предложен комплекс мер, направленных на стимулирование рождаемости. Для обеспечения долгосрочного экономического роста и возобновления трудовых ресурсов в стране необходим демографический рост. Между тем в Российской Федерации сложилась критическая демографическая ситуация. К числу главных демографических проблем относится беспрецедентно низкая рождаемость. В период с 1990 по 2000 гг. суммарный коэффициент рождаемости в России снизился с 13,4 до 8,7