Об'єктом даного дослідження є програма технічного розвитку підприємства. Дане дослідження присвячене проблемі формування оптимального складу програми технічного розвитку в рамках управління її змістом на базі концепції ціннісного підходу, згідно з якого цінність проекту-це його відповідність цілям розвитку. В основі принципу формування складу програми технічного розвитку-забезпечення максимізації цінності програми з точки зору заданої множини цілей технічного розвитку. Розроблено метод оцінки цінності проектів технічного розвитку, заснований на застосуванні нечітких множин, в результаті якого формуються дві оцінки цінності проекту-внесок проекту в досягнення кожної мети з множини цілей і ступінь даного вкладу. Такий підхід дозволяє врахувати не тільки нечітке значення результатів, а й взяти до уваги в процесах формування програми ступінь «невизначеності» загального результату з точки зору кожної мети. Формалізовано в термінах теорії нечітких множин опис кількісної оцінки ефекту синергізму, що виникає при спільній реалізації проектів в рамках програми, що дозволяє з більшим ступенем достовірності оцінити результат програми. Розроблено модель формування оптимального складу програми технічного розвитку з урахуванням цінності проектів і системного ефекту (синергізму) їх спільної реалізації в рамках програми. Модель передбачає ранжування цілей, яке використовується при встановленні мінімальних меж для ступеня досягнення тієї чи іншої мети, що відповідає реальним процесам відбору проектів на практиці. Використання запропонованого підходу до оцінки вкладу проектів в досягненні цілей, а також моделі оптимізації складу програми дає можливість формувати програму з пропонованої множини проектів. При цьому забезпечується в максимальному ступені досягнення цілей з урахуванням невизначеності як умов реалізації проектів, так і їх результатів. Застосування пропонованої моделі може бути розширено на програми різної спрямованості. Ключові слова: програма технічного розвитку, нечіткі множини, цінність проекту, управління змістом.

The object of research is the processes of planning transport provision of projects. The vast majority of projects involve the creation of tangible objects as a product. The implementation of such projects is associated with the use of various types of materials and equipment, which necessitates transport services for the functioning of the project logistics system. Vehicles with different characteristics can be used to solve the same transportation problems. Also, for large-scale infrastructure projects, rental of vehicles is often used for the duration of the project. This allows, on the one hand, to save on transportation costs, on the other hand, to gain complete control over the transportation processes in the project. As a research result, an optimization model has been developed for determining the option of transport support for the project. The variant of transport support of the project is understood as a set of combinations of types and types of vehicles, their characteristics and conditions of use in the project for the work of the project that provide for transport services. Acquisition, lease or transport services from the project suppliers are considered as conditions for the use of vehicles in the project. The optimization criterion is the cost of transport support, taking into account their possible increase, as well as the potential risks of losses associated with the failure to complete the work. Constraints take into account costs, time to receive a project product, and availability of transportation options. Experimental calculations, a fragment of which is presented in the research, demonstrated the efficiency of the developed model, its adequacy and reliability of the results obtained with its help. The area of practical use of the model is making decisions about transportation at the stage of project planning. The model allows for «what-if» experiments, which reflect various scenarios that are possible in the transportation of the project. And this, in turn, allows at the stage of project planning to assess the possible risks associated with transportation, and to establish their impact on the project as a whole.

This study considers an agile model for the organization of activities of a project-oriented transport company. Building a project-oriented company (project-oriented management) requires an appropriate theoretical base. The agile model of transport company operation has been developed, for which the cycles have been determined, the content of each cycle has been defined, and the flow of information has been simulated. The transformation of information in each cycle of the model has been characterized, taking into consideration the operational specificity of transport companies’ activities. A given model was compared to the main stages of a project’s lifecycle. Two indicators have been proposed such as the degree of project uniqueness and the degree of project complexity that reflect the corresponding project characteristics. The complexity of the project’s operational activities refers to the number of elements and their alternatives. Part of the project is an «operation» that forms a unit of the project’s network schedule. The uniqueness of the project of operational activities means the difference between the current project and other projects, already implemented or is being implemented by the company. The estimation formulae for these indicators have been derived. The proposed indicators for the given example have been calculated; the interpretation of the results has been proposed. The calculation results have demonstrated the adequacy of input-output data and the practical applicability of these indicators. These metrics are not limited to the context of an additional project specification. Their level is proposed to be used in the processes of estimating the time of individual project periods and the agile model’s cycles within the initial stage ‒ creating a product concept model and preparing for implementation. In addition, these indicators could be used effectively for employee remuneration.

No abstract

No abstract