The article discusses methods for determining top dead center, based on the analysis of pressure diagrams of a marine engine. The advantages and disadvantages of different methods are shown. Diagnostics of marine engines during operation and the selection of optimal operating conditions is based on the analysis of gas pressure diagrams, as well as fuel supply and gas distribution diagrams. As a result of the analysis of the pressure diagrams, the indicator engine power is calculated, which is further used in the management of engine operation modes, in the calculation of specific indicators, as well as in the calculation of energy efficiency coefficients of marine vessels according to International Maritime Organization recommendations. The influence of the accuracy of determining the position of the top dead center on the calculation of the mean indicated pressure and indicator power is shown. The authors considered a method for determining top dead center, based on the solution of the equation P'= 0, which provides the required accuracy in calculating the mean indicated pressure and indicator power of the engine during operation. It is shown that the method can be applicable in marine engine working process monitoring systems as an alternative to hardware methods for determining the top dead center.

The object of research is the processes of planning transport provision of projects. The vast majority of projects involve the creation of tangible objects as a product. The implementation of such projects is associated with the use of various types of materials and equipment, which necessitates transport services for the functioning of the project logistics system. Vehicles with different characteristics can be used to solve the same transportation problems. Also, for large-scale infrastructure projects, rental of vehicles is often used for the duration of the project. This allows, on the one hand, to save on transportation costs, on the other hand, to gain complete control over the transportation processes in the project. As a research result, an optimization model has been developed for determining the option of transport support for the project. The variant of transport support of the project is understood as a set of combinations of types and types of vehicles, their characteristics and conditions of use in the project for the work of the project that provide for transport services. Acquisition, lease or transport services from the project suppliers are considered as conditions for the use of vehicles in the project. The optimization criterion is the cost of transport support, taking into account their possible increase, as well as the potential risks of losses associated with the failure to complete the work. Constraints take into account costs, time to receive a project product, and availability of transportation options. Experimental calculations, a fragment of which is presented in the research, demonstrated the efficiency of the developed model, its adequacy and reliability of the results obtained with its help. The area of practical use of the model is making decisions about transportation at the stage of project planning. The model allows for «what-if» experiments, which reflect various scenarios that are possible in the transportation of the project. And this, in turn, allows at the stage of project planning to assess the possible risks associated with transportation, and to establish their impact on the project as a whole.

It is established that the high probability of emergence of risk situations in the innovation project, requires the implementation of risk management measures. It is noted that there is currently no mechanism for distributing of financial risks between the customer and the executor of the innovation project, that is largely negatively reflected in the desire to invest own funds in innovation. The methodological bases of risk management of innovative activity of the project-oriented organization are offered in the article. With the proposed approach, it is possible to estimate in advance how much the proposed risk management measures can reduce the risk of an innovation project and how this activity will affect on the project's effectiveness in deciding whether to continue or stop the innovation project research. On the basis of the existing characteristics of the risk measures of the innovation project, it can be concluded that the best indicator of the effectiveness of a certain stage of the innovation project by the results of simulation is net present value of the project. It is better to use the probability of receiving an ineffective result of an innovation project at an appropriate stage for assessing of the risk of the innovation project and the decision to continue or stop the innovation project at a certain stage.

В даному дослідженні виконано розвиток стандарту Р5 (Персонал, Планета, Прибуток, Процес, Продукт), який вже набув в світі широкого розповсюдження і застосування в практиці проектного управління. Однак в стандарті Р5 представлена схема життєвого циклу переваг проектів, яка дозволяяє тільки на якісному рівні відобразити процеси життєвого циклу. Для переходу до кількісних оцінок запропоновано використати ланцюг Маркова, який являє собою феноменологічне відображення складних систем без урахування фізичної їх природи. Побудована когнітивна марківська модель життєвого циклу переваг проекту у вигляді комунікацій між станами проектної системи. Когнітивна структура життєвого циклу являє собою подобу орієнтованого графа, де вершини графа позначають стани системи, а зв'язки комунікації між ними. Запропоновано підхід щодо визначення перехідних ймовірностей за на основі оцінки комунікацій з урахуванням витрат ресурсів часу на виконання операцій у формі правил. Характер комунікацій між станами s→j ланцюга Маркова визначає величину перехідних ймовірностей π sj. Ресурсні витрати часу для кожного стану поділені на п'ять інтервалів π sj : {0}-витрати відсутні; {0.01-0.1}незначні витрати часу; {0.1-0.3}-нижній рівень витрати часу; {0.3-0.7}-середні витрати часу; {0.7-1.0}-нийбільше часу. Логіка вибору значень умовних перехідних ймовірностей ланцюга Маркова дозволяє визначити дані для моделювання траєкторії життєвого циклу переваг проектів в координатах ймовірностей станів системи і кроків. Показано, що застосування ланцюгів Маркова є раціональним для відображення життєвого циклу переваг проектів. Проведено аналіз для певного рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації), що відповідає сукупності значень перехідних ймовірностей. Досліджено вплив рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації) на результативність проектів. Інший приклад щодо виконання проекту по формуванню іміджу навчальної установи шляхом застосування фронтальних інформаційних комунікацій через телебачення, пресу, участь в масових політичних заходах також виявив позитивні оцінки. Розподіл ймовірностей на початку проекту (V1) і по його завершенні (V2) суттєво відрізняються. У наслідок виконання проекту збільшились величини ймовірністей станів р7 (Вигода) та р8 (Додаткова вигода). На початку проекту: р7 (V1) + р8 (V2) = 0.14+0.05 = 0.19. Після виконання проекту: р7 (V1) + р8 (V2) = 0,22 + 0.08 = 0.30. Оцінка даних проекту формування іміджу навчальної установи показала, що отримані результати не суперечать гіпотезі про можливість застосування ланцюгів Маркова для визначенння характеристик життєвого циклу переваг проекту Ключові слова: когнітивна схема, ланцюг Маркова, рівень технологічної зрілості, життєвий цикл, траєкторії розвитку життєвого циклу UDC 005.8

У статті розглянуті питання державної підтримки наукових досліджень в Україні та запропонований методичний підхід щодо розробки проектно-орієнтованої стратегії інноваційного розвитку наукової діяльності, враховуючи світовий досвід забезпечення виконання досліджень згідно сучасних програм розвитку науково-технічного сектору. Використання проектно-орієнтованого управління інноваційною діяльністю пояснюється необхідністю скоротити цикл досліджень і підсилити контроль за витрачанням коштів у зв'язку з обмеженням фінансування науково-дослідних робіт з боку держави. Ключові слова: проектно-орієнтований підхід, управління проектами, інноваційна діяльність, науково-технічний розвиток.