Purpose: To develop and evaluate the impact of a program of sectional recreational aerobics classes, taking into account the differentiation of physical loads in female students of different motor ages. Materials and Methods. Participants: In the ascertaining experiment, 145 second-year female students were examined, in the formative experiment – 42 female students. The following indicators were measured: biological age (years) using V. P. Voitenko’s method (1991), motor age (years) and the general level of physical conditions (points), heart rate (bpm), heart rate recovery time after 20 squats in 30 s (min, s), the level of physical health (points), physical activity index (c. u.), the level of general physical working capacity (PWC170, kgm ∙ min-1); VO2 max (ml ∙ kg ∙ min-1) – maximal oxygen consumption. The level of motor qualities development: 2,000 m run (min, s), 4×9 m shuttle run (s), standing long jump (cm), sit-ups in 1 min (times), push-ups (times), seated forward bend (cm). Results. The study developed and tested an experimental program of recreational aerobics classes, taking into account a differentiated approach to dosing physical loads in female students of different motor ages. Data factorization revealed a rational combination of means for developing motor qualities: strength endurance – 15.88%, dynamic strength – 12.86%, speed and strength endurance – 8.72%, static endurance – 17.87%, flexibility – 12.69%, speed abilities – 14.66%, and coordination abilities – 17.32%. The study found a moderate negative correlation between motor age and the level of physical health (r = -0.68 at p < 0.01). Three levels of motor age with respect to the levels of physical health were identified. Conclusions. Taking into account female students’ motor age during recreational aerobics classes ensures optimal motor activity and increases the level of physical fitness.

To estimate the influence of a fitball aerobics means on the level of physical and functional fitness of 18-19-yearolds female students.

No abstract

Мета роботи -дослідити й експериментально перевірити ефективність застосування терапевтичних вправ у процесі фізичної реабілітації гравців у міні-футболі після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату.Матеріали та методи. В експериментальних дослідженнях взяли участь 36 спортсменів віком 18-27 років, які протягом 2016-2019 рр. були членами збірної команди ЗДМУ з футзалу. Кількісні показники травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату визначені у тренувальному та змагальному процесах протягом річних циклів підготовки за результатами опрацювання офіційних протоколів змагань і медичних карток спортсменів. У процесі дослідження використали методи: аналіз, узагальнення відомостей наукової літератури та мережі Internet, педагогічні спостереження, аналіз офіційних протоколів змагань, аналіз медичних карт спортсменів, педагогічний експеримент констатувальної спрямованості, методи математичної статистики.Результати. Аналіз, узагальнення даних, що отримали, дає можливість констатувати: головною особливістю застосування терапевтичних вправ в узагальненій програмі фізичної реабілітації є те, що, крім відновної, вони мають ще й тренувальну спрямованість і комплексно впливають на відновлення стабільності та рухливості у травмованих суглобах, м'язового тонусу та координації рухів, пропріоцептивної функції, спеціальних рухових умінь, навичок, фізичних якостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності.Висновки. Основними терапевтичними вправами, що використовують у процесі фізичної реабілітації спортсменів у футзалі після пошкоджень опорно-рухового апарату, є масажні, вправи стретчингу, циклічні локомоції низької інтенсивності, на напруження і розслаблення здорових кінцівок, вправи лікувальної гімнастики, кондиційного тренування для великих м'язових груп, дихальні вправи, локальні вправи на тренажерах і технічних засобах реабілітації. Терапевтические упражнения в процессе физической реабилитации спортсменов с травматическими повреждениями опорно-двигательного аппарата (на материале футзала)Э. Ю. Дорошенко, С. Н. Малахова, Е. Е. Черненко, А. М. Гуреева, И. В. Шаповалова, И. А. Сазанова, М. А. Олейник, Т. С. Светличная Цель работы -исследовать и экспериментально проверить эффективность применения терапевтических упражнений в процессе физической реабилитации игроков в мини-футболе после травматических повреждений опорно-двигательного аппарата.Материалы и методы. В экспериментальных исследованиях приняли участие 36 спортсменов в возрасте 18-27 лет, которые в течение 2016-2019 гг. были членами сборной команды ЗГМУ по футзалу. Количественные показатели травматических повреждений опорно-двигательного аппарата определены в тренировочном и соревновательном процессах в годичных циклах подготовки по результатам обработки официальных протоколов соревнований и медицинских карточек спортсменов. В процессе исследования использованы методы: анализ и обобщение данных научной литературы и сети Internet, педагогические наблюдения, анализ официальных протоколов соревнований, анализ медицинских карт спортсменов, педагогический экспер...

A-концепція та дизайн дослідження; B-збір даних; C-аналіз та інтерпретація даних; D-написання статті; E-редагування статті; F-остаточне затвердження статті Мета роботи-оцінити ефективність програми фізичної терапії для спортсменів, які спеціалізуються в командних спортивних іграх, із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження виконали зі спортсменами з ігрових видів спорту (n = 58) із діафізарними переломами кісток гомілки, які перебували на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії міської клінічної лікарні № 7 м. Києва, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», клініці спортивної травми НУФВСУ протягом 2014-2019 рр. Використали методи аналізу та узагальнення відомостей наукової літератури; метод антропометричних вимірювань для визначення обвідних показників здорової та травмованої кінцівки; метод гоніометрії для вимірювання доступного обсягу рухів у колінному суглобі здорової та травмованої кінцівки; метод міотонометрії для визначення показників тонусу чотириголового м'яза стегна; тестування для розрахунку індексу симетричності нижніх кінцівок (LSI-Lower Extremity Symmetry Index); методи математичної статистики. Результати. Комплексна програма фізичної терапії, яку розробили,-цикл відновлювальних заходів, що відповідають досягненню попередніх функціональних можливостей, відповідає вимогам до рівня рухових можливостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності спортсменів, а також їхнім особистим уявленням про якість життя. Оцінювання ефективності програми фізичної терапії дає можливість констатувати, що в основній групі нормативних значень досягли 25 із 29 спортсменів (86,21 %), у контрольній-19 спортсменів із 29 (65,52 %), що свідчить про високу ефективність запропонованої програми фізичної терапії. Висновки. У процесі формування програм фізичної терапії для пацієнтів-спортсменів із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу-терапевтичні вправи доцільно групувати залежно від специфічних завдань реабілітаційних заходів та їх переважної спрямованості на відновлення рухової функції, загальної фізичної працездатності, спеціальної фізичної працездатності, базових рухових умінь і навичок, спеціальних рухових умінь і навичок згідно зі специфікою тренувальної та змагальної діяльності у спортивних іграх. Physical therapy of athletes with diaphysis shin bone fractures after intramedullary osteosynthesis (based on team sports games)