На думку багатьох учених, зменшення кількості споживання свіжих харчових продуктів, органічної їжі й збільшення штучних харчових домішок може бути однією з причин зростання поширеності великої кількості захворювань.Мета дослідження – вивчити структурну організацію стінки тонкої кишки, міокарда і печінки експериментальних тварин при застосуванні 1 % розчину κ-карагінану.Матеріали і методи. Дослідження проведено на 24 статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях. Тваринам дослідної групи був забезпечений вільний доступ до 1,0 % розчину карагінану в питній воді упродовж одного місяця.Результати досліджень та їх обговорення. При мікроскопічному дослідженні внутрішніх органів експериментальних тварин найвираженішими зміни були у тонкій кишці. Домінуючим елементом у картині патологічних змін виявили прояви хронічного ентериту – інфільтрація слизової оболонки лімфоцитами, макрофагами, гістіоцитами, нейтрофілами, еозинофілами. Застосування карагінану зумовлювало зміни морфологічної картини в печінці й серці. Подекуди мали місце помірно виражені альтеративні зміни гепатоцитів, у перипортальних зонах спостерігали наявність двоядерних гепатоцитів, що свідчить про репаративну регенерацію в паренхімі печінки. Зміни серцевого м’яза у піддослідних тварин були виражені помірно. Спостерігався помірно виражений набряк, місцями повнокров’я судин та наявність поодиноких еритроцитів у перивазальних ділянках. Також подекуди були вогнищеві скупчення лімфоцитів.Висновки. Ушкодження епітеліоцитів та їх дистрофія, дезорганізація сполучнотканинних елементів підслизового шару тонкої кишки при застосуванні 1 % карагінану призводить до морфологічних змін у печінці (дистрофічні зміни гепатоцитів) і серці (помірно виражений набряк і вогнищеві скупчення лімфоцитів у міокарді).

Introduction. Despite significant scientific advances in the understanding of the clinical and pathobiochemical aspects of acute respiratory distress syndrome (ARDS), there is no specific therapy. This substantiates the search for new mechanisms of the impact of damaging factors on pulmonary tissue and the body of patients with ARDS.The aim of the study – to analyze the chemical composition of the pulmonary surfactant in the dynamics of acute respiratory distress syndrome in rats.Research Methods. Experiments were conducted on 60 white nonlinear male-rats, which were modulated acute lung injury by intratracheal administration of hydrochloric acid at pH 1.2 at a dose of 1.0 ml/ kg per breath.The content of phospholipids, triacylglycerols, free fatty acids and cholesterol was determined in the pulmonary tissue homogenate. The biochemical study of surfactant phospholipids was performed by thin layer chromatography.Results and Discussion. The results of the study indicate an increase of cholesterol and free fatty acids concentration in the pulmonary homogenate in the dynamics of ARDS. In contrast to the content of cholesterol and free fatty acids in the tissues of the lungs, the concentration of triacylglycerols and phospholipids are decreased. The obtained data indicate that the chemical structure of the surfactant is violated by ARDS, which leads to the decreasingof its functional capacity. Against the background of a marked reduction in the content of phosphatidylcholine, an increase in lysophosphatidylcholine, the percentage of phosphatidylethanolamine, sphingomyelin, phosphatidylinositol and phosphatidylserine increased in a compensatory manner. It should be noted that these values reached their maximum value in 5 research groups, in particular, after 24 hours, the content of phosphatidylethanolamine was higher by 48.4% vs control indicators, respectively, sphingomyelin – by 22.0%, phosphatidylinositol – by 37, 7% and phosphatidylserine – by 35.0%.Conclusions. In case of acute respiratory distress syndrome in rats, the chemical structure of surfactant is altered due to changes in lipid metabolism: cholesterol and free fatty acids had increased, levels of triacylglycerols and total phospholipids had decreased in pulmonary homogenate in the dynamics of the studied pathology. The obtained data indicate a decrease in the surfactant synthesizing capacity of the lungs with respiratory distress syndrome.

У статті наведено дані про коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень у пацієнтів віком до 60 років у гендерному аспекті. Встановлено, що хронічне обструктивне захворювання легень однаковою мірою спостерігають як у чоловіків, так і в жінок віком до 60 років із переважанням II стадії, за GOLD. Найпоширенішими коморбідними станами у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень в дорослих осіб обох статей є серцево-судинні захворювання. Хронічне обструктивне захворювання легень має несприятливий вплив на якість життя, включно емоційний та фізичний стан пацієнта, що є передумовою для активної просвітньої роботи медичного персоналу.

Резюме. Незважаючи на значні успіхи у дослідженнях генетичної схильності до цукрового діабету  2 типу (T2DM), які були підтверджені великомасштабними геномними та клінічними дослідженнями, більшість генетичних факторів, що спричиняють розвиток T2DM, залишається не визначеними. Мета дослідження – з’ясувати асоціацію поліморфізму гена IRS1 (rs2943640) із вуглеводним обміном у хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ожирінням та хронічним панкреатитом. Матеріали і методи. У дослідження було включено 33 хворих на T2DM (пацієнти з T2DM, з T2DM + ожиріння, з T2DM + ожиріння + хронічний панкреатит) та 10 практично здорових осіб. Рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) визначали за допомогою автоматичного біохімічного аналізатора COBAS 6000 (Roche Hitachi, Німеччина). Рівень інсуліну в крові – на імуноферментному аналізаторі фірми «Thermo Scientific Multiskan FC», концентрацію глюкози – за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі фірми COBAS INTEGRA® 400 (Roche Diagnostics). Поліморфізм гена IRS1 (rs2943640) C>А генотипували за допомогою методу ПЛР у режимі реального часу TaqMan (Applied Biosystems, Foster City, CA, USA). Результати. У носіїв С-алеля гена IRS1 (rs2943640), хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічного панкреатиту виявляються найвищі показники інсуліну та HOMA-IR, які вірогідно більші від даних у хворих на цукровий діабет 2 типу (відповідно на 329,75 і 65,13 %) та у пацієнтів із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу й ожиріння (відповідно на 314,53 і 69,23 %). У хворих на цукровий діабет 2 типу, незалежно від наявності/відсутності коморбідних ожиріння та хронічного панкреатиту носіїв генотипу С/С-гена IRS1 (rs2943640), були найвищі показники вуглеводного обміну стосовно даних у носіїв С/А- генотипу. Висновки. У хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічного панкреатиту на характер порушень вуглеводного обміну впливає поліморфізм гена IRS1 (rs2943640).