Vascular endothelial growth factor (VEGF) production was analysed in megakaryocytic cell lines and CD34 + haematopoietic progenitors following treatment with thrombopoietin (TPO). In CMK cells TPO caused a time-and dosedependent increase in the levels of VEGF released into the medium. A similar effect was observed in UT-7/mpl cells transfected with the TPO receptor c-Mpl, but not in parental UT-7 cells. In CD34 + haematopoietic progenitor cell cultures TPO stimulated VEGF mRNA expression and VEGF protein release. Production of VEGF in CD34 + cultures increased with TPO-induced megakaryocytic differentiation, but not with erythroid or myelomonocytic differentiation induced respectively by erythropoietin and granulocyte-macrophage colony-stimulating factor. These results demonstrate that TPO stimulates VEGF release in c-Mpl-expressing cells and suggest that this process is an integral feature of the megakaryocytic differentiation programme.z 1998 Federation of European Biochemical Societies.

The incidence of megakaryocytic emperipolesis was studied in the bone marrow of normal and X-irradiated mice. Two groups of mice received total body irradiation with a single dose of 5 Gy and one of the two groups had been treated with a radioprotective drug, ethiofos (WR-2721), before irradiation. Mice from a third group remained unexposed to irradiation and served as controls. The Wright-Giemsa stained bone marrow smears were analyzed every 5 days during a 30-day period, starting 1 day after irradiation. The number of megakaryocytes exhibiting the phenomenon was determined and expressed as an average value for every experimental group. The frequency of megakaryocytic emperipolesis was less than 15% of megakaryocytes from control smears but increased to 34% in mice that had only been irradiated and to 43% when mice were treated with WR-2721 before irradiation. In the last case, i.e., irradiation and treatment with a radioprotective drug, a positive correlation between the macrocytic megakaryocytes and elevated emperipolesis was noted. Under light microscopy, there were no signs of phagocytosis; engulfed cells remained unaltered with their normal structure intact. Granulocytic, erythroid, and lymphoid cells appeared to be the most frequent marrow cells engulfed by mature megakaryocytes. The number of incorporated cells in one megakaryocyte ranged from 1 to 3, though occasionally more than 6 were seen in macrocytic megakaryocytes. Based on our findings and on a review of the associated literature, we believe emperipolesis is an interesting cellular phenomenon related to the fast passage of marrow cells across the marrow-blood barrier, especially through the cytoplasm of megakaryocytes in response to an increased demand for cell delivery. The high demand for cell delivery which occurs after irradiation may cause certain mature bone marrow cells to take a transmegakaryocyte path to enter the circulation of the blood. Irradiation seems to have an immediate effect (observed after 24 h) on emperipolesis, suggesting that a humoral factor is involved in the pathogenesis.

Резюме. Незважаючи на значні успіхи у дослідженнях генетичної схильності до цукрового діабету  2 типу (T2DM), які були підтверджені великомасштабними геномними та клінічними дослідженнями, більшість генетичних факторів, що спричиняють розвиток T2DM, залишається не визначеними. Мета дослідження – з’ясувати асоціацію поліморфізму гена IRS1 (rs2943640) із вуглеводним обміном у хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ожирінням та хронічним панкреатитом. Матеріали і методи. У дослідження було включено 33 хворих на T2DM (пацієнти з T2DM, з T2DM + ожиріння, з T2DM + ожиріння + хронічний панкреатит) та 10 практично здорових осіб. Рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) визначали за допомогою автоматичного біохімічного аналізатора COBAS 6000 (Roche Hitachi, Німеччина). Рівень інсуліну в крові – на імуноферментному аналізаторі фірми «Thermo Scientific Multiskan FC», концентрацію глюкози – за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі фірми COBAS INTEGRA® 400 (Roche Diagnostics). Поліморфізм гена IRS1 (rs2943640) C>А генотипували за допомогою методу ПЛР у режимі реального часу TaqMan (Applied Biosystems, Foster City, CA, USA). Результати. У носіїв С-алеля гена IRS1 (rs2943640), хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічного панкреатиту виявляються найвищі показники інсуліну та HOMA-IR, які вірогідно більші від даних у хворих на цукровий діабет 2 типу (відповідно на 329,75 і 65,13 %) та у пацієнтів із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу й ожиріння (відповідно на 314,53 і 69,23 %). У хворих на цукровий діабет 2 типу, незалежно від наявності/відсутності коморбідних ожиріння та хронічного панкреатиту носіїв генотипу С/С-гена IRS1 (rs2943640), були найвищі показники вуглеводного обміну стосовно даних у носіїв С/А- генотипу. Висновки. У хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічного панкреатиту на характер порушень вуглеводного обміну впливає поліморфізм гена IRS1 (rs2943640).