The aim: to compare the efficacy of pectoral nerve block type II and thoracic paravertebral block for analgesia during and after breast cancer surgery. Materials and methods: Sixty adult women were undergoing unilateral radical mastectomy or quadrantectomy with axillary dissection. Patients were randomized to receive either pectoral nerve block with ropivacaine 0.375% 30 ml or thoracic paravertebral block with ropivacaine 0.5% 20 ml. Evaluated variables included pain intensity at 0, 2, 4, 6, 12, 18 and 24 hours, intraoperative fentanyl, 24-hour postoperative opioid (promedol) and nonopioid (ketoprofen) consumption, the time to first rescue analgesia. Results: There were no statistically significant differences between pectoral block and paravertebral block groups in intraoperative fentanyl consumption 2,2 (1,81-2,81) vs 1,9 (1,63-2,25) mcg/kg/hour (Р>0,05) and in the pain intensity during the first 24 hours after operation. The mean postoperative 24-hour promedol and ketoprofen consumption was 4,0 (±8,14) mg vs 5,0 (±8,85) mg (Р>0,05) and 66,7 (±66,09) mg vs 95,8 (±90,78) mg (Р>0,05) in the pectoral and paravertebral block groups respectively. Time to the first analgesia request was longer in pectoral block group — 540 (455,0-600,0) min vs 515 (265,0-650,0) min (Р>0,05). There were no complications after pectoral blocks and 2 complications after paravertebral blocks. Conclusions: in breast cancer surgery pectoral nerve block type II can provide postoperative analgesia comparable to thoracic paravertebral block with lower complications rate.

Пошкодження осьової частини центральної нер-вової системи, що пов'язане з проведенням проце-дур нейроаксільної анестезії або медицини болю, відносять до анатомічного та/або фізіологічного по-шкодження спинного мозку (СМ), корінців спин-номозкового нерва або їх кровопостачання.Механізм пошкодження часто піддається іденти-фікації, як у разі епідуральної гематоми або абсцесу, але може бути надзвичайно складним для його точ-ного визначення, про що свідчить значна кількість випадків непередбачуваного пошкодження судин СМ [1].Американська спілка з регіонарної анестезії та медицини болю (ASRA) у 2008 і 2012 роках на під-ставі роботи спеціально створених консультативних комітетів із відомих спеціалістів у цій сфері, аналізі доступних літературних та експериментальних да-них створила методичні рекомендації із запобігання ускладненням під час виконання нейроаксіальної анестезії [1,2].Водночас автори досліджень зазначають, що че-рез надзвичайну рідкісність виникнення окремих ускладнень такі традиційні методики, як рандомі-зовані контрольовані дослідження, метааналіз або значні дослідження серії випадків рідко зустріча-ються і навряд чи будуть у подальшому відмічатися в науковій літературі. Ці рекомендації призначені для стимулювання надання ефективної медичної допо-моги пацієнтові, але вони не можуть забезпечити уникнення негативних наслідків [1,2].Метою даного наукового огляду є надання ін-формації щодо анатомо-фізіологічних пошкоджень центральної нервової системи під час виконання нейроаксіальної анестезії з огляду на останні літера-турні повідомлення та власні результати.

Проведення процедури хімічного нейролізису для досягнення тривалого знеболювального ефекту в онкологічних хворих із використанням розчину фенолу 5% у гліцерині для ін’єкцій.

Хворі на гематологічні злоякісні новоутворення потребують надійного судинного доступу для призначення їм інфузійної терапії, хіміотерапії, антибіотиків, препаратів та компонентів крові [1]. Ці пацієнти часто імуноcкомпрометовані і з постійною чи періодичною тромбоцитопенією та нейтропенією, що значно підвищує ризик небезпечних та серйозних ускладнень [1]. Катетеризація периферичних вен призводить до розвитку флебітів і гематом із поступовим обмеженням її використання. Виникає потреба у встановленні центральних венозних катетерів (ЦВК) [2]. На відміну від звичайних ЦВК периферично встановлені центральні катетери (PICC) встановлюються у вени передпліччя за допомогою ультразвукової навігації та модифікованої методики Сельдингера. PICCце тонкий і довгий катетер, виготовлений із біологічно інертного матеріалу, найчастіше з поліуретану чи силі-кону. Кінчик катетера має бути зафіксованим у нижній третині верхньої порожнистої вени, що має бути підтверджено рентгенологічно [1, 2, 4]. Відсутність пункцій і катетеризацій великих судин на шиї і грудній клітці зменшує ризик таких ускладнень, як пневмоторакс, гемоторакс та пункції артерій, і збільшує рівень успішності при першій спробі [1]. В Україні 12.08.19 р. офіційно зареєстровано центральний катетер із периферійним доступом Celsite™PICC-Cel B/Braun, який із грудня почав використовуватися в лікувальних закладах. Клінічний випадок Хворий Б., 1991 р.н., учасник АТО, переведений в Центр гематології, хіміотерапії гемобластозів та променевої терапії Клінічної лікарні «Феофанія» з іншого лікувального закладу. Надійшов через 3 місяці від початку захворювання з верифікованим морфологічно діагнозом: гострий Т-лімфобластний лейкоз/лімфома,