In the clinical scenario, optimal reconstruction of major facial defects of various origins is often very difficult. Composite tissue allografts (CTA) represent a therapeutic alternative without causing a donor site morbidity. The purpose of this study was the development of an experimental model for craniofacial allografts in dogs to test the feasibility of CTA. MATERIAL AND METHODSIn 10 adult non-related Beagle dogs, vascularized segmental left mandibular hemijoint grafts including the surrounding soft tissue were performed. Four dogs underwent autotransplantation (control). Allografts were exchanged between two animals in three pairs. The vascular pedible was reanostomosed to the jugular vein and artery. Osteotomies were fixed with compression plates. All allografted dogs received tacrolimus orally (1.0 mg/kg/d; Fujisawa Pharmaceuticals). Therapeutic drug levels were monitored. RESULTSNine of 10 animals became long-term survivors. One dog had to be sacrificed after 2 weeks for weight loss over 25%. The control autograft dogs were sacrificed after 1 year. One allograft dog developed intussusception and had to be sacrificed after 18 months. The remaining four dogs were sacrificed after 2.5 years. All long-term survivors had a good functional outcome, keeping their preoperative weight. Mouth opening was only reduced in one dog. Clinically, there were no signs of infection or instability of the bony junction. Xrays and histology demonstrated complete osseous integration of the grafts. Histologic examinations of the allograft muscles demonstrated viability. DISCUSSION AND CONCLUSIONSCurrently solid organ transplantations have become standard procedures, but CTA is still at the experimental level. In nonvascularized bone allografts the main complications, instability and infections, occur in of about 25% of the grafts. 1 Meanwhile, immediate revascularization of free bone autografts improves osseous integration. Allograft revascularization is combined with the disadvantage of an increase in immunogenecity, thus requiring immunosuppression. 2 Randzio et al 3 showed that long-term survival of vascularized hemimandible grafts with cyclosporine immunosuppression in rabbits is limited by a toxic wasting syndrome. Gold et al 4 reported only short-term survival of hemimandible transplants in two of four monkeys. The results of our study prove that vascularized partial

Хворі на гематологічні злоякісні новоутворення потребують надійного судинного доступу для призначення їм інфузійної терапії, хіміотерапії, антибіотиків, препаратів та компонентів крові [1]. Ці пацієнти часто імуноcкомпрометовані і з постійною чи періодичною тромбоцитопенією та нейтропенією, що значно підвищує ризик небезпечних та серйозних ускладнень [1]. Катетеризація периферичних вен призводить до розвитку флебітів і гематом із поступовим обмеженням її використання. Виникає потреба у встановленні центральних венозних катетерів (ЦВК) [2]. На відміну від звичайних ЦВК периферично встановлені центральні катетери (PICC) встановлюються у вени передпліччя за допомогою ультразвукової навігації та модифікованої методики Сельдингера. PICCце тонкий і довгий катетер, виготовлений із біологічно інертного матеріалу, найчастіше з поліуретану чи силі-кону. Кінчик катетера має бути зафіксованим у нижній третині верхньої порожнистої вени, що має бути підтверджено рентгенологічно [1, 2, 4]. Відсутність пункцій і катетеризацій великих судин на шиї і грудній клітці зменшує ризик таких ускладнень, як пневмоторакс, гемоторакс та пункції артерій, і збільшує рівень успішності при першій спробі [1]. В Україні 12.08.19 р. офіційно зареєстровано центральний катетер із периферійним доступом Celsite™PICC-Cel B/Braun, який із грудня почав використовуватися в лікувальних закладах. Клінічний випадок Хворий Б., 1991 р.н., учасник АТО, переведений в Центр гематології, хіміотерапії гемобластозів та променевої терапії Клінічної лікарні «Феофанія» з іншого лікувального закладу. Надійшов через 3 місяці від початку захворювання з верифікованим морфологічно діагнозом: гострий Т-лімфобластний лейкоз/лімфома,

Objective. To compare the results of surgical treatment of patients, suffering an acute impassability of the lower extremity arteries (LEA) , using and not using intraoperative angiography. Materials and methods. Comparative analysis of the surgical treament results was done in the Centre of Vascular Surgery of Clinical Hospital “Feofania”, where in 2010-2017 yrs 119 patients, suffering an acute impassability of the LEA, were treated. All 119 patients investigated were divided into two groups: the Group I - 70 (58.8%) patients, in whom open thrombectomy, using Fogarty catheter, was performed to correct an acute ischemia of the lower extremity, and the Group II - 49 (41.2%) patients, in whom open thrombectomy, using Fogarty catheter, was followed by the control intraoperative angiography. Taking into account the results of angiography after thrombectomy, the balloon angioplasty was conducted, open surgical interventions on the arteries or thrombectomy only. Results. Performance of intraoperative angiography after thrombectomy gives possibility to determine the origin of an acute impassability of the arteries precisely, to accomplish intraoperative roentgenological control of the thrombectomy conduction  and to estimate its quality, to establish a substantiated indications for endovascular and open surgical interventions on the arteries in presence of their stenotic-occlusive affections on background of atherosclerotic process. Expediency of application of intraoperative angiography was witnessed by trustworthily higher rate of thrombectomy performance with positive immediate result in the patients of Group II (97.9%), comparing with the patients of Group I (88.6%) (p < 0.05), as well as the recurrence rate for an acute arterial impassability during a year, which was trustworthily higher in the Group I patients, comparing with the Group II patients – 30.7 and 8.2% (p < 0.001), accordingly. Conclusion. Application of intraoperative angiography and performance of interventions on the arteries in accordance to indications while doing thrombectomy for an acute impassability of the LEA gives possibility to enhance the rate of immediate positive results of the operation and to lower the recurrence rate for an acute arterial impassability during a year trustworthily.

Objective. To analyze the results of surgical treatment of patients, suffering diabetes mellitus, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments, taking into account the data of intraoperative debitometry. Materials and metods. Results of surgical treatment were analyzed in 67 patients, suffering diabetes mellitus Type II, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments in 1 and 12 mo. In all the patients a femoro-popliteal shunting without intervention on the popliteo-tibial segment was performed. In accordance to the results obtained during intraoperative debitometry, the patients were distributed into three Groups: Group I - 22 patients with the shunt debit more than 60 ml/min, Group II - 25 patients with the shunt debit 30-60 ml/min, and Group III - 20 patients with the shunt debit lesser than 30 ml/min. In thrombosis of primary zone of arterial reconstruction a reoperation was conducted - a hybrid arterial reconstruction of the popliteo-tibial (thrombectomy from shunt and the balloon angioplasty) segment arteries. Results. In a Group I (n=22) a primary passability of the arterial reconstruction zone in 1mo was observed in 20 (90.9%), and in 12 mo - in 17 (77.3%) patients; in Group II (n=25) - accordingly, in 19 (76%) and 14 (56%) patients; in Group III (n=20) - accordingly, in 9 (45%) and 4 (20%). Thronbosis in the arterial reconstruction zone was diagnosed during a year in 32 patients, of them during first month after primary shunting - in 19 (59.4%), during further 11 mo - in 13 (40.6%) patients. After reoperation for thrombosis of the arterial reconstruction zone, consisting of a hybrid arterial reconstruction, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 24 (75%) of 32 patients. While restoration of outflow from popliteal artery into one tibial artery (n=23) during 12 mo a rethrombosis of the arterial reconstructive zone have occurred in 7 patients, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 16 (69.6%) patients. While restoration of outflow from popliteal artery into two tibial arteries (n=9) during 12 mo rethrombosis of the arterial reconstruction zone have occurred in 1 patient, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 8 (88.9%) patients. Conclusion. In combined stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment the isolated restoration of passability and femoral arterial segment without intervention on arteries of popliteo-tibial segment necessitates taking into account the intraoperative debitometry data with determination of the shunt debit constitutes an effective diagnostic method, the data of which may help to adjust a differentiated approach to tactics of surgical treatment in patients, suffering diabetes mellitus, chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment. The shunt debit bordering value, in presence of which the isolated restoration of the femoral arterial segment passability is possible, constitutes the indices higher than 60 ml/min, further intervention on the popliteo-tibial segment arteries is indicated only in the patients with the shunt thrombosis; while in the shunt debit 30-60 ml/min a reconstruction stage of the popliteo-tibial segment arteries after restoration of the femoral arterial segment passability may be postponed and performed on second stage of the procedure; while the shunt debit lesser than 30 ml/min - a simultaneous reconstruction of femoral segment and of the popliteo-tibial arteries, using performance of a hybrid arterial reconstruction, is necessary. The last is effective method of restoration of blood circulation in patients, suffering diabetes mellitus and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment, and in accordance to the results adduced (index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo have constituted 75%) do not differ trustworthily from result of reconstruction of arterial segment in patients of Group I: the shunt debit more than 60 ml/min, while index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo constitutes 77.3% (p>0.05). While thrombosis of primary zone of arterial reconstruction the addition of thrombectomy from the shunt by restoration of the main blood flow from popliteal into two tibial arteries, using the balloon angioplasty, demonstrates a trustworthy best index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo - 88.9%, comparing with index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo after restoration of the main blood flow from popliteal artery into one tibial artery - 69.6% (p< 0.05).

Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування.