Objective. To elaborate the algorithm for preoperative diagnosis of combined varicose dilation in the lower extremities (LE) and pelvis with the aim to select and use the elective planning of surgical treatment. Маterials and methods. The results of examination of 301 women-patients of a reproduction age, suffering varicose dilation of the LE veins in a 2012 - 2017 yrs period, were analyzed. Results. The elaborated algorithm application made possible to diagnose a pelvic varicosis with reflux in 14 women-patients, what was confirmed by results of phlebography. Conclusion. Sensitivity of transvaginal ultrasound investigation in diagnosis of pelvic varicose constitutes 100%. Women-patients, complaining on pelvic pain, mostly have nonsaphenous varicosis.

Научно-практический центр профилактической и клинической медицины, г. Киев, Украина Цель. Оценить эффективность эндоваскулярных вмешательств при лечении несафенового варикозного расширения вен нижних конечностей у женщин с синдромом тазового полнокровия.Материал и методы. Проведен анализ лечения несафенового варикозного расширения вен нижних конечностей, сочетающегося с синдромом тазового полнокровия, у 25 женщин. Основную группу составили 10 пациенток с несафеновым варикозом, варикозом малого таза и клинически выраженным синдромом тазового полнокровия. В данной группе пациенткам проводили тазовую флебографию с эмболизацией левой яичниковой вены и минифлебэктомию несафенового варикоза. Контрольная группа -15 пациенток с несафеновым варикозом, варикозом малого таза и со слабовыраженной или отсутствующей клиникой синдрома тазового полнокровия. В этой группе выполняли только минифлебэктомию несафенового варикоза. Результаты лечения оценивались в течение 2 лет. Оценивалось появление рецидивов варикозного расширения варикозных вен и тазовых болей.Результаты. При наблюдении в течение 2 лет у 8 пациенток основной группы клинические симптомы тазового полнокровия регрессировали или значительно уменьшились. У 2 пациенток хроническая тазовая боль рецидивировала до интенсивности догоспитального периода. Рецидивов варикозного расширения вен нижних конечностей не выявлено. В контрольной группе в те же сроки наблюдения у 1 (6,7%) пациентки был зарегистрирован рецидив несафенового варикозного расширения вен нижних конечностей и у 1 (6,7%) пациентки -рецидив в системе большой подкожной вены. У 2 (13%) пациенток интенсивность тазовой боли увеличилась.Заключение. Эмболизация левой яичниковой вены у пациенток с синдромом тазового полнокровия, по данным исследования, эффективна в 80% случаев. Выполнение гибридного вмешательства при варикозном расширении вен нижних конечностей и синдроме тазового полнокровия является эффективным методом коррекции патологической флебогемодинамики у пациенток с хроническим заболеванием вен нижних конечностей и таза.Ключевые слова: несафеновое варикозное расширение поверхностных вен нижних конечностей, синдром тазового полнокровия, тазовая флебография, эмболизация, минифлебэктомия Objective. To evaluate the effectiveness of endovascular interventions in the treatment of non-saphenous varicose veins of lower limbs in women with pelvic congestion syndrome.Methods. The treatment analysis of non-saphenous varicose veins of the lower limbs combined with the pelvic congestion syndrome was conducted in 25 women. The main group consisted of 10 patients with nonsaphenous varicose veins, pelvic varices and clinically expressed pelvic congestion syndrome. In this group, patients underwent pelvic phlebography with embolization of the left ovarian vein and miniphlebectomy of non-saphenous varicose veins. Control group included 15 patients with non-saphenous varicose veins, pelvic varices and with poorly expressed or absent clinic of pelvic congestion syndrome. In this group only miniphlebectomy of non-saphenous varic...

Objective. To analyze the results of surgical treatment of patients, suffering diabetes mellitus, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments, taking into account the data of intraoperative debitometry. Materials and metods. Results of surgical treatment were analyzed in 67 patients, suffering diabetes mellitus Type II, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments in 1 and 12 mo. In all the patients a femoro-popliteal shunting without intervention on the popliteo-tibial segment was performed. In accordance to the results obtained during intraoperative debitometry, the patients were distributed into three Groups: Group I - 22 patients with the shunt debit more than 60 ml/min, Group II - 25 patients with the shunt debit 30-60 ml/min, and Group III - 20 patients with the shunt debit lesser than 30 ml/min. In thrombosis of primary zone of arterial reconstruction a reoperation was conducted - a hybrid arterial reconstruction of the popliteo-tibial (thrombectomy from shunt and the balloon angioplasty) segment arteries. Results. In a Group I (n=22) a primary passability of the arterial reconstruction zone in 1mo was observed in 20 (90.9%), and in 12 mo - in 17 (77.3%) patients; in Group II (n=25) - accordingly, in 19 (76%) and 14 (56%) patients; in Group III (n=20) - accordingly, in 9 (45%) and 4 (20%). Thronbosis in the arterial reconstruction zone was diagnosed during a year in 32 patients, of them during first month after primary shunting - in 19 (59.4%), during further 11 mo - in 13 (40.6%) patients. After reoperation for thrombosis of the arterial reconstruction zone, consisting of a hybrid arterial reconstruction, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 24 (75%) of 32 patients. While restoration of outflow from popliteal artery into one tibial artery (n=23) during 12 mo a rethrombosis of the arterial reconstructive zone have occurred in 7 patients, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 16 (69.6%) patients. While restoration of outflow from popliteal artery into two tibial arteries (n=9) during 12 mo rethrombosis of the arterial reconstruction zone have occurred in 1 patient, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 8 (88.9%) patients. Conclusion. In combined stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment the isolated restoration of passability and femoral arterial segment without intervention on arteries of popliteo-tibial segment necessitates taking into account the intraoperative debitometry data with determination of the shunt debit constitutes an effective diagnostic method, the data of which may help to adjust a differentiated approach to tactics of surgical treatment in patients, suffering diabetes mellitus, chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment. The shunt debit bordering value, in presence of which the isolated restoration of the femoral arterial segment passability is possible, constitutes the indices higher than 60 ml/min, further intervention on the popliteo-tibial segment arteries is indicated only in the patients with the shunt thrombosis; while in the shunt debit 30-60 ml/min a reconstruction stage of the popliteo-tibial segment arteries after restoration of the femoral arterial segment passability may be postponed and performed on second stage of the procedure; while the shunt debit lesser than 30 ml/min - a simultaneous reconstruction of femoral segment and of the popliteo-tibial arteries, using performance of a hybrid arterial reconstruction, is necessary. The last is effective method of restoration of blood circulation in patients, suffering diabetes mellitus and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment, and in accordance to the results adduced (index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo have constituted 75%) do not differ trustworthily from result of reconstruction of arterial segment in patients of Group I: the shunt debit more than 60 ml/min, while index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo constitutes 77.3% (p>0.05). While thrombosis of primary zone of arterial reconstruction the addition of thrombectomy from the shunt by restoration of the main blood flow from popliteal into two tibial arteries, using the balloon angioplasty, demonstrates a trustworthy best index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo - 88.9%, comparing with index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo after restoration of the main blood flow from popliteal artery into one tibial artery - 69.6% (p< 0.05).

Backgroud. Recurrence development of varicouse disease of lower extremities continues to be a topical issue and requires further study from both the surgeons and the morphologists. Neovascularization is considered one of the main causes of the recurrence develoment of varicose veins of the lower extremities. Objective. The aim is to study the morphological features of recurrent veins in the stump region of the great saphenous vein. Methods. A morphological study of varicose veins was performed in 12 patients after the surgical treatment of non-saphenous recurrent varicose veins of the lower extremities. Results. The hypertrophy and sclerosis of the walls with a predominance of changes in the muscle layer of the vascular wall was found. The subendothelial layer was unevenly thickened due to the hypotrophy of smooth muscle fibers and the development of sclerotic changes with diffuse proliferation of collagen and elastic fibers. The outer shell was thickened due to the hypertrophy of the longitudinal bundles of smooth myositis and the thickening of the connective tissue part of the shell. It was noted uneven thickening of the veins' walls. We observed both veins with a typical three-layer wall, and "defective" vessels with a thin wall. In the veins with a three-layer wall, local thickening and thinning of the wall were observed, and the wall was crimped. In some vessels there was no middle shell. In part of the veins, detachment of the endothelium was noted with the formation of structures by the type of thin-walled vessels inside the lumen of the veins. There were also single "defective" vessels formed with a thin wall, an elongated lumen, which were among the connective and adipose tissue. In one case, the vessels in the lymph node were found-elongated, with a thin wall, with a slit lumen, and also dilated, sometimes with a thin wall, with an irregularly shaped lumen. Conclusion. Neovascularization is the process of the formation of vessels of different caliber, with a different histological structure-from defective vessels with a thin wall to vessels with a three-layer wall structure. It is important to observe the formation of blood vessels in the lymph nodes.

Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування.