The influence of combined drug Cytoflavin and Mexicor on the recovery of cognitive functions (CF) was studied in geriatric patients after emergency abdominal surgery under general anesthesia on the basis of thiopental sodium. The aim of the study was to assess the effectiveness of cerebroresuscitation by cytoflavin and meksicor in geriatric patients after emergency abdominal operations. Methods. It is included 62 geriatric patients with emergency surgical pathology of the abdominal cavity. We studied the state of the CF by neuropsychological tests: Mini-Mental State Examination (MMSE), Frontal Assessment Battery (FAB), Shulte's tables test (STT). We also evaluated the correlation of test results with the duration of the operation. Patients were divided into 2 groups. Patients of the 1 st group (n=26) were treated after surgery according to the standard protocol of intensive care. Patients of the 2 nd group (n = 36), in addition, were treated with cytoflavin and meksicor by the special scheme.The study was performed before the operation, at 1 st , 5 th , 12 th and 30 th day after operation. Results.Before operation input cognitive dysfunction was observed. After the operation the strength of cognitive dysfunction in the 1 st group was the greater, the longer operation. This dependence remained until the 30 th day, although it gradually decreased. The results of the MMSE to the 30 th day has not reached the initial level, the results FAB and STT recovered only to 30 th day. In patients of 2 nd group the results of the tests depended on the duration of the operation only in 1 st day. The test results have returned to the initial level to 5 th day, after that they exceeded it. Conclusions. After emergency abdominal operations under general anesthesia on the basis of thiopental sodium in geriatric patients CF recover faster and even become better when cytoflavin and meksicor is used.

У дослідженні показано, що додавання до комплексної інтенсивної терапії гострого періоду тяжкої черепно-мозкової травми етилметилгідроксипіридину сукцинату (Мексиприм®) у дозі 800 мг на добу протягом 10 днів призводить до більш значного зниження проявів оксидантного стресу. Спостерігалась позитивна динаміка в нормалізації церебрального кровотоку, з більш раннім зменшенням проявів посттравматичної енцефалопатії та відновленням свідомості. Скоротився час перебування хворих у відділенні реанімації. Отримані дані дозволяють рекомендувати етилметилгідро-ксипіридину сукцинат як препарат, що має багатофакторну нейропротекторну дію, для використання при проведенні інтенсивної терапії постраждалих від тяжкої черепно-мозкової травми.

Сучасна медицина зробила великий крок вперед, але, незважаючи на всі досягнення, проблема пошуку вірогідних критеріїв, понять, визначень сепсису залишається актуальною. Сепсис потенційно смертельний за своєю природою. Значна біологічна і клінічна гетерогенність пацієнтів із сепсисом: вік, преморбідний фон, прийняті препарати, різні джерела інфекції — створюють високу варіабельність початку і перебігу патологічного процесу. Нові визначення сепсису перестроїли фокус на переосмислення клінічних проявів септичного процесу і підкреслили важливість органної дисфункції як ключової діагностичної ознаки. Незрозуміла органна недостатність у пацієнта повинна насторожити лікаря щодо можливості розвитку сепсису. І від того, наскільки швидко ми зможемо зреагувати на зміни, раціонально й адресно призначити терапію, буде залежати кінцевий результат.

Некоторые вопросы патологии гемостаза и ДВС-синдрома Резюме. В представленном материале раскрываются основные звенья патогенеза патологии гемостаза. В частности, уделено внимание значению легких, печени и других органов в развитии этого процесса. Подробно описана роль сосудистой стенки и форменных элементов крови в регуляции агрегатного состояния крови. Указаны наиболее частые факторы, приводящие к гиперкоагуляции. Показана разница между гиперкоагуляцией и тромбофилиями. Последние встречаются в клинической практике достаточно часто, но в то же время плохо диагностируются. Описано такое грозное осложнение патологии гемостаза, как синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания (ДВС-синдром). Читателям предложены его классификация, стадии развития, клинические проявления.

No abstract