The occurrence of cognitive disorders is a common problem after surgery. The degree of worsening of cognitive functions after surgery and anesthesia has a significant impact on the patient's health and is significantly associated with prolonged recovery in the hospital, increased morbidity and delayed functional recovery. The aim of the study was to increase the effectiveness of the diagnosis of moderate cognitive impairment and to determine its gender and age characteristics in patients before and after cardiac surgery in the early postoperative period (3 and 7 days). We examined 56 patients who underwent cardiac surgery for coronary heart disease in 37 (66.1 %) and valvular heart defects in 19 (33.9 %) patients. Assessment of cognitive functions was performed before surgery, on the 3rd and 7th day of the postoperative period. Testing was performed using the Montreal Cognitive Test. Statistical processing of the obtained data was performed on a personal computer using the statistical software package SPSS 12.0 for Windows using parametric and non-parametric methods. It was found that presence of cognitive disorders before surgery was registered in 37 (66.1 %) patients, mostly among the age of group of 60-74 years and had no gender difference. It was found that in the early postoperative period there is a significant worsening of cognitive functions in patients after cardiac surgery on 3rd day – in 45 (80.4 %), on 7th day – in 44 (78.6 %) patients, respectively.

Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки − 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки − 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів − 123 (74,5%), початкової дози адреналіну − 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії − 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз − 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта − 86 (52,1%), початкової дози аміодарону − 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР − 73 (44,3%). Менше третини лікарів − 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.