O presente estudo tem como objetivo compreender a importância do aplicativo Bio V para a melhoria do ensino de botânica nas escolas do campo. Este aplicativo foi elaborado de forma a possibilitar a compreensão dos conceitos botânicos aos alunos das escolas do campo. Trata-se de uma pesquisa qualitativa que descreve o processo de elaboração e avaliação do uso do aplicativo Bio V com dez profissionais da Educação Básica do município de Floriano-Piauí, que atuam em escolas do campo. O Bio V foi avaliado positivamente pela maioria dos participantes, sendo um instrumento facilitador do processo de ensino e aprendizagem. Os dados afirmam a importância do desenvolvimento de ferramentas tecnológicas que aproximem os alunos dos conteúdos de forma dinâmica, objetiva e interativa. Dessa forma, o estudo é de grande relevância para o ensino de botânica, sobremodo, para o fortalecimento da Educação do Campo.

A Pandemia da COVID-19 provocou profundas mudanças no contexto educacional do Brasil a partir da instauração do surto da doença e das orientações para a contenção do vírus através do isolamento social. Nesse estudo, partimos da seguinte questão norteadora: como ocorreu o planejamento e quais ferramentas foram usadas para a implementação do Ensino Remoto pela SME de Floriano-PI? O artigo tem como objetivo apresentar e analisar os documentos produzidos pela Secretaria Municipal de Educação (SME) de Floriano-PI para o enfrentamento da Pandemia da COVID-19 nas escolas de Educação Infantil e Ensino Fundamental. O trabalho se insere no campo da História do Tempo Presente, utilizando como fonte documental decretos, circulares, textos e normativas produzidos pela SME de Floriano para regulamentar as aulas não presenciais.

<p>O presente estudo objetiva compreender a importância do Estágio Supervisionado para a formação de professores do campo, do curso de Licenciatura em Educação do Campo/Ciências da Natureza, do Campus Amílcar Ferreira Sobral (CAFS), da Universidade Federal do Piauí (UFPI). A análise e a reflexão do Estágio Supervisionado na LEdoC/CAFS está integrada à tríade ensino, pesquisa e extensão, de forma a possibilitar ao aluno estagiário, refletir sobre sua prática durante e depois do estágio, ao tempo que permite ao futuro professor, tornar-se pesquisador de sua prática. O estudo está pautado na perspectiva metodológica de Oliveira (2012); nas concepções sobre o Estágio Supervisionado propostas por Ghedin; Oliveira; Almeida (2015), Carvalho (2012), Pimenta; Lima (2004), dentre outros; além das legislações e do Projeto Político Pedagógico do curso. Os dados da pesquisa são provenientes da caracterização do Estágio Supervisionado na LEdoC/CAFS e da análise dos relatos de experiência apresentados pelos alunos nas disciplinas de Estágio Supervisionado II e IV. Estes revelam a importância dessa etapa na formação de professores do campo, pois possibilitam a reflexão sobre sua prática, articulando os saberes da docência, que lhes auxiliam na tomada de decisões e na resolução de problemas no contexto escolar. O Estágio Supervisionado na LEdoC/Ciências da Natureza tem buscado formar um professor do campo capaz de conhecer a teia de relações que há no espaço escolar; conhecer a dinâmica das instituições de ensino; compreender os limites e as possibilidades para o desenvolvimento do trabalho pedagógico; valorizar os conhecimentos e a cultura campesina; articular conteúdos científicos aos saberes da comunidade; desenvolver um olhar sensível do processo ensino e aprendizagem; além de encontrar caminhos e possibilidades condizentes com a realidade e as necessidades da escola do campo.</p>

Diante do contexto em que as Tecnologias Digitais da Informação e Comunicação (TDIC) estão presentes no cenário educacional, percebemos que se torna necessário expandir as discussões acerca da relação educação e tecnologias, bem como, ampliar as pesquisas acerca das ferramentas tecnológicas utilizadas nos processos de ensino e aprendizagem. Com a utilização das TDIC, surgem novos espaços de ensinar e aprender, consequentemente, novas formas de se relacionar e de comunicação também se desenvolvem, promovidas pela cibercultura. O presente estudo objetiva delinear as concepções teórico-metodológicas da Netnometodologia, enquanto perspectiva de pesquisa para investigações em Ambiente Virtuais de Aprendizagem. A construção teórico-metodológica desta perspectiva de pesquisa se fundamenta nos conceitos da Etnometodologia (COULON, 1995; 2017), bem como nos fundamentos de uma Netnografia adaptada (KOZINETS, 2014; 2002). Ela contempla as interações realizadas no campo on-line, e nos possibilita a compreensão do sentido das ações que os indivíduos realizam nos ambientes virtuais, que é apenas uma fragmentação da cibercultura. Em tempos de Pandemia da Covid-19, reiteramos a importância desse delineamento, sob o olhar da Netnometodologia, que não se limita apenas ao estudo das relações dos indivíduos de comunidades on-line, pois se estende, também, as condições institucionais como influenciadores diretos da pesquisa, de forma a compreender como os sujeitos validam suas práticas no espaço virtual, como utilizam os netnométodos para realizarem suas atividades cotidianas. A construção teórico-metodológica da Netnometodologia sinaliza para o desenvolvimento, também, da realização de pesquisas sobre abordagens, técnicas e instrumentos utilizados em ambientes virtuais, embora já existam propostas de técnicas de coleta de dados virtuais e midiáticos, ainda há necessidade de ampliarmos as discussões e investigações acerca dessas temáticas.

Резюме. Відмінність в особливостях будови м’яких тканин навколо дентальних імплантатів,  порівняно зі структурою пародонта власних зубів, що визначається, зокрема паралельною орієнтованістю волокон відноcно поверхні трансмукозного абатмента та іншими характеристиками,  певною мірою знижує захисний потенціал периімплантатного м’якотканинного бар’єра, що в специфічних клінічних умовах при відповідних показаннях обґрунтовує доцільність проведення різних типів аугментаційних втручань. Мета дослідження – проаналізувати дані систематичних оглядів та асоційованих досліджень, в яких висвітлено результати збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин у периімплантатній ділянці при використанні відповідних методів втручання та підходи до цільового вибору останніх. Матеріали і методи.  Відповідно до поставленої мети дослідження в пошуковій базі Google Scholar та електронній базі даних PubMed здійснювався пошук наукових публікацій за ключовими словами («keratinized gingiva», «keratinized mucosa», «width», «soft tissue», «thickness», «peri-implant», «systematic review», «treatment method») та Mesh-термінами відповідно (алгоритм пошуку: implant[All Fields] AND keratinized[All Fields] AND («systematic review»[Publication Type] OR «systematic reviews as topic»[MeSH Terms] OR «systematic review»[All Fields]) AND («therapy»[Subheading] OR «therapy»[All Fields] OR «treatment»[All Fields] OR «therapeutics»[MeSH Terms] OR «therapeutics»[All Fields])). Результати досліджень та їх обговорення. Проведений аналіз систематичних оглядів підтвердив, що успішність проведеної м’якотканинної аугментації дійсно залежить від особливостей маніпуляції та специфіки застосовуваних матеріалів. У ході планування проведення процедури м’якотканинної аугментації з метою збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин в периімплантатній ділянці доцільно враховувати клінічні рекомендації консенсусного рішення Osteology Foundation від 2018 р. та алгоритм диференційованого вибору методу втручання за Bassetti. Висновки. Після опрацювання даних систематичних оглядів та асоційованих досліджень, в яких було наведено результати збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин після застосування різних підходів до м’якотканинної аугментації у периімплантатній ділянці, й встановлено, що реалізація технік апікально та коронально зміщених клаптів відповідно до комбінації із аутогенними сполучнотканинними трансплантатами або вільними ясенними графтами характеризується найвищим рівнем довгострокової прогнозованості результатів. Отримані в ході аналізу дані є недостатніми для статистичного обґрунтування вищої ефективності одного з методів,  порівняно з іншими, що також обґрунтовано гетерогенністю дизайнів проаналізованих досліджень та використанням різних видів критеріїв оцінки приросту ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин.