Педагогіка -Педагогика -Pedagogy "Наука і освіта", №1, 2016 5 УДК: 378+004+340.143 Алла Григорівна Бочевар, старший викладач кафедри іноземних мов, Одеський державний університет внутрішніх справ, вул. Успенська 1, м. Одеса, Україна СТАН СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У статті висвітлено результати дослідження щодо виділення критеріїв та показників сформованості інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх юристів; охарактеризовано рівні сформованості означеної компетентності та репрезентовано методики проведення діагностувального експерименту щодо визначення стану сформованості інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх юристів. Ключові слова: критерії, показники, інформаційно-комунікативна компетентність, підготовка юристів.Актуальність дослідження зумовлена педагогічною та соціальною значущістю проблеми формування особистості майбутнього юриста, оскільки роль представника юридичної професії в сучасному суспільстві безперечно значна. Для нашої країни ця професія надзвичайно важлива у теперішній час, коли відбувається процес розбудови правової держави в Україні, вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верств населення і підвищення правосвідомості та правової культури українців.Вищезазначене визначає особливі вимоги до підготовки представників закону, зміст професійної діяльності яких становить складну, багатокомпонентну систему, складовими якої виступають взаємодія з учасниками правовідносин та безпосередня комунікація з людьми за умов інформаційної насиченості. Актуальність вивчення стану сформованості інформаційнокомунікативної компетентності майбутніх юристів зумовлена й розширенням ринків праці, що висувають нові вимоги щодо професійної підготовки кваліфікованих юристів.Визначення стану сформованості інформаційнокомунікативної компетентності майбутніх юристів сприятиме перегляду, переосмисленню й оновленню змісту професійної підготовки юристів у відповідності до нових кваліфікаційних характеристик, зростаючих потреб суспільства та умов професійної діяльності у високотехнологічному сучасному конкурентному світі.

No abstract

Постановка проблеми. Актуальність дослі-дження зумовлена інтеграцією України в європейсь-кий науковий та освітній простір, реформуванням системи підготовки майбутніх юристів у вищих на-вчальних закладах та глобальною інформатизацією суспільства. У сучасних умовах становлення юриста як професіонала неможливе без формування особисті-сних якостей та професійних компетентностей, серед яких чільне місце належить інформаційно-комунікативній компетентності.Інформаційно-комунікативна компетентність до-зволяє юристові бути успішним у сучасному інфор-маційному суспільстві, реалізувати оптимальні рі-шення в правовій сфері діяльності, слідкувати за динамічними змінами в законодавчій системі та вдос-коналювати свої професійні вміння та навички.На жаль, інформаційно-комунікативна підготовка майбутніх юристів найчастіше здійснюється в недо-статньому обсязі, а отже інформаційно-комунікативна компетентність правників у таких умовах формується стихійно. Це свідчить про необхідність створення моделі та методики формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх юристів.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питан-ням формування інформаційно-комунікативної компе-тентності фахівця присвячено наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких значне місце посідають роботи Р. Аітбаєва, О. Астаф'єва, Л. Дідух, О. Захарова, Н. Качалова, Г. Клемпа, Н. Кле-щенкова, А. Савченко, О. Соснін, Є. Софінська, В. Су-тужко, С. Чурукаєва, О. Шилова, Е. Юдіної та ін.Також існують кілька підходів до формування інформаційно-комунікативної компетентності фахів-ців різного профілю: компетентнісний підхід (Н. Ару-тюнова, А. Данилькевич, О. Данильчук, В. Хутмахер та ін.); особистісно-орієнтований (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, О. Зайцева, І. Роберт, О. Шило-ва та ін.); системний (В. Афанасьєва, І. Блауберг, Е. Юдіна та ін.) та системно-технологічний (В. Байде-нко, А. Веневцева, Г. Клемп та ін.).Натомість, аналіз психолого-педагогічної літера-тури дозволяє зробити висновок, що, незважаючи на наявність окремих робіт, проблема формування інфо-рмаційно-комунікативної компетентності майбутніх юристів розглянута недостатньо і тому вимагає більш ретельного дослідження. Мета статті -експериментально апробувати мо-дель формування інформаційно-комунікативної ком-петентності майбутніх юристів засобами мультиме-дійних технологій.Виклад основного матеріалу. Експерименталь-не дослідження було проведено на базі юридичного факультету Державного закладу «Одеський держав-ний університет внутрішніх справ». У дослідженні взяли участь 112 респондентів експериментальної групи та 108 -контрольної.На формувальному етапі експерименту було роз-роблено експериментальну методику і модель форму-вання інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх юристів засобами мультимедійних техно-логій. Означена модель відображає мету (сформувати інформаційно-комунікативну компетентність юриста засобами мультимедійних технологій); комплекс пе-дагогічних умов (усвідомлення майбутніми юристами на рівні переконань необхідності застосування інфор-маційно-ко...

The article is focused on the analysis of criminological problems in relation to the conditions and causes of bullying, as well as the victimological component of this anti-social phenomenon. The age and characteristics of victims who suffer from bullying are analyzed. How the environment and family upbringing affect the further behavior of the bully and the victim. The types of bullers, witnesses to bullying, and places where bullying occurs were examined. Further consideration was aimed at the analysis of the socially dangerous act from different sides (from teachers and children). On the basis of the conducted questionnaire survey that took place among teachers of secondary educational institutions and directly among students of secondary educational institutions and students of higher educational establishments who are under 18 years old, amendments to the criminal legislation of Ukraine are proposed.

The article reviles experimental methodology of applying multimedia technologies with the purpose of formation of future lawyers’ informative and communicative competence. Above mentioned model represents an aim, steps, pedagogical conditions, forms and methods of realization, criteria of informative and communicative competence formation and the results of its formation. By means of conducting an experiment it was proved the efficiency of proposed methodic of applying multimedia technologies with the purpose of formation of future lawyers’ informative and communicative competence.