Emerging mobile pedagogy for English as a foreign language teaching makes portable devices a potentially beneficial tool for learning a foreign language. However, to date, there has been relatively little research on learning the relationships between Mobile-Assisted Language Learning and university students' perceptions of this innovative teaching approach. In this paper, some of the existing research on the topic of mobile learning is reviewed to connect language learning, educational technology, and perceptions of learners towards the use of mobile technology to support language learning. The 1 st -year students in the Germanic Philology Department at Sumy State University, Ukraine, were first exposed to a MALL experience, and then asked to express their thoughts on the incorporation of mobile devices into the language classroom. Research findings revealed overall positive attitudes and perceptions amongst the students surveyed. However, some technical and digital literacy challenges emerged during the intervention. Despite some constraints, the university students majoring in English indicated their readiness for mobile assisted learning. The learning/teaching materials elaborated for the study might be useful for practitioners and researchers in the field of mobile pedagogy for EFL teaching.

ABSTRACT

No abstract

Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті. Автори висвітлили методологію та показники, які були викорис-тані в Польщі для оцінки інтернаціоналізації, щоб знайти певні позитивні практики. У статті висвітлені деякі кроки, зроблені польськими закладами вищої освіти, для сприяння інтернаціоналізації та зайняття вищих позицій у міжнародних рейтингах. Серед основних можна виокремити створення відділів обслуговування або офісів для іноземних студентів у структурах університетів, що спеціалізуються на обслуговуванні студентів за межами ЄС, а також механізмів підтримки для реалізації міжнародних проектів, забезпечення успішної міжнародної акредитації окремих програм та факультетів, звернення уваги на залучення студентів з-за кордону на навчання, прозорість процесів визнання попередньої освіти, створення можли-востей для обміну студентами, які в подальшому потребуватимуть досвіду на ринку праці за кордоном, створення систем мотивації, включаючи фонди оплати праці, заохочення викладачів проводити заняття іноземними мовами тощо. Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.   Ключові слова: інтернаціоналізація, польська вища освіта, світовий контекст, оцінювання рівня інтернаціоналізації, іноземні студенти, багато-мовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.

Стаття присвячена концепції дигітального читання та обґрунтуванню його впровадження у процес вивчення іноземних мов у підготовці студентів-філологів, зокрема перекладачів. Пояснюється важливість цифрової грамотності у професійній та освітній сферах, її зв'язок із дигітальним читанням. У статті подано визначення понять «дигітальний текст» і «друкований текст», виділяються основні відмінності між ними, переваги та недоліки, когнітивні особливості сприйняття цих текстів студентами. Визначено, що дигітальне і традиційне читання потребують розвитку окремих навичок із застосуванням різних методів викладання та стратегій навчання. Зазначено три підходи до читання іноземною мовою: структурний, когнітивний, метакогнітивний. Розглянуто застосування релевантних теорій для дигітального читання іноземною мовою. Представлено основні класифікації метакогнітивних стратегій, які використовуються під час читання іноземною мовою, в тому числі й на електронних носіях, до яких входять глобальні, допоміжні та стратегії вирішення проблем. Наведено визначення понять «скімінг» і «сканування» як глобальних метакогнітивних стратегій. Описано експеримент, у процесі якого було виявлено відмінності у результатах виконання завдань зі сканування, скімінгу і розуміння прочитаного залежно від формату тексту, який застосовувався під час заняття. Проаналізовано результати опитування щодо відмінностей застосування стратегій в процесі дигітального і традиційного читання. Окреслено основні переваги та недоліки обох форматів, на які звертають увагу студенти-перекладачі. Визначено, що основними недоліками читання на електронних носіях є нижчий рівень концентрації уваги, відсутність фізичного контакту з книгою, незручність виділення ключової інформації та створення позначок; а головними перевагами-можливість налаштовувати розміру тексту та доступність дигітальних текстів онлайн. Зазначено, що наявні недоліки можна компенсувати шляхом візуальної організації тексту. На основі отриманих даних надано рекомендації щодо запровадження елементів дигітального читання на заняттях з іноземної мови. Ключові слова: дигітальне читання, розуміння прочитаного, скімінг, сканування, друкований текст, викладання іноземної мови.