The representation of women in the managerial structure of the Ukrainian universities is the exception, rather than the rule. They are assigned to those sectors of university functioning that do not provide access to the management of resources (e.g. educational work), very rarely – position of deans of faculties and heads of chairs. After the analysis of conducted in-depth interviews with female and male rectors, vice-rectors and deans, some reasons for it could be mentioned: the influence of stereotypes (a successful woman in science is unsuccessful in family life; a woman is too emotional to be an effective leader), the insufficient activity of the women's (feminist) movement in the scientific space of Ukraine, uneven representation of women at all levels of university management. Vertical and horizontal occupational gender segregation is a mark of higher education system of Ukraine. The reasons are not only the overloading of women-researchers with housework, which does not allow them to compete with men successfully but also the effect of the “glass ceiling”, which is very acute in higher education institutions.

Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті. Автори висвітлили методологію та показники, які були викорис-тані в Польщі для оцінки інтернаціоналізації, щоб знайти певні позитивні практики. У статті висвітлені деякі кроки, зроблені польськими закладами вищої освіти, для сприяння інтернаціоналізації та зайняття вищих позицій у міжнародних рейтингах. Серед основних можна виокремити створення відділів обслуговування або офісів для іноземних студентів у структурах університетів, що спеціалізуються на обслуговуванні студентів за межами ЄС, а також механізмів підтримки для реалізації міжнародних проектів, забезпечення успішної міжнародної акредитації окремих програм та факультетів, звернення уваги на залучення студентів з-за кордону на навчання, прозорість процесів визнання попередньої освіти, створення можли-востей для обміну студентами, які в подальшому потребуватимуть досвіду на ринку праці за кордоном, створення систем мотивації, включаючи фонди оплати праці, заохочення викладачів проводити заняття іноземними мовами тощо. Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.   Ключові слова: інтернаціоналізація, польська вища освіта, світовий контекст, оцінювання рівня інтернаціоналізації, іноземні студенти, багато-мовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.

No abstract

Монографія присвячена питанням впровадження парадигми вдосконалення викладання у вищій освіті. Цей напрям є одним із пріоритетів розвитку Європейського простору вищої освіти, до якого належить і вища освіта України. Монографія містить три частини: у першій частині — узагальнено теоретичні основи та політичні передумови реалізації завдання вдосконалення викладання і навчання в університетах; у другій — представлені практики вітчизняних закладів вищої освіти і наукових установ, а також міжнародні проєкти, що реалізуються в Україні та опікуються цією проблематикою; у третій частині — подано практичні рекомендації для університетів і наукових установ щодо створення інституційних моделей, стратегій, підходів, рішень задля підвищення якості викладання і навчання. Монографія стане у нагоді науково-педагогічним працівникам університетів, управлінському персоналу, дослідникам та експертам, які цікавляться проблемою вдосконалення викладання у вищій освіті та безпосередньо відповідають за її вирішення у закладах вищої освіти.

This paper aims to investigate curriculum planning and design research in the recent years. The articlesystematically reviews the key studies conducted and published from 2011 to 2020 to reveal current trends andto show best research practices. All the analyzed publications represent the leading scientific journals in the fieldof linguistics.The bibliography might be useful for curriculum designers and educational managers.