IntroductionUbiquity of Alzheimer's disease (AD) coupled with relatively ineffectual pharmacologic treatments has spurred interest in nonpharmacologic lifestyle interventions for prevention or risk reduction. However, evidence of neuroplasticity notwithstanding, there are few scientifically rigorous, ecologically relevant brain training studies focused on building cognitive reserve in middle age to protect against cognitive decline. This pilot study will examine the ability of virtual reality (VR) cognitive training to improve cognition and cerebral blood flow (CBF) in middle-aged individuals at high AD risk due to parental history.MethodsThe design is an assessor-blind, parallel group, randomized controlled trial of VR cognitive-motor training in middle-aged adults with AD family history. The experimental group will be trained with adaptive “real-world” VR tasks targeting sustained and selective attention, working memory, covert rule deduction, and planning, while walking on a treadmill. One active control group will perform the VR tasks without treadmill walking; another will walk on a treadmill while watching scientific documentaries (nonspecific cognitive stimulation). A passive (waitlist) control group will not receive training. Training sessions will be 45 minutes, twice/week for 12 weeks. Primary outcomes are global cognition and CBF (from arterial spin labeling [ASL]) at baseline, immediately after training (training gain), and 3 months post-training (maintenance gain). We aim to recruit 125 participants, including 20 passive controls and 35 in the other groups.DiscussionCurrent pharmacologic therapies are for symptomatic AD patients, whereas nonpharmacologic training is administrable before symptom onset. Emerging evidence suggests that cognitive training improves cognitive function. However, a more ecologically valid cognitive-motor VR setting that better mimics complex daily activities may augment transfer of trained skills. VR training has benefited clinical cohorts, but benefit in asymptomatic high-risk individuals is unknown. If effective, this trial may help define a prophylactic regimen for AD, adaptable for home-based application in high-risk individuals.

No abstract

Українська військово-медична академія, м. Київ 2 Національний медичний університет імені академіка О.О. Богомольця, м. Київ 3 Національний військово-клінічний медичний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ Мета дослідження: оцінювання впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НдЧ емВ) як додаткового чинника ризику розвитку когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з АГ віком 28-44 роки (середній вік-30±5 року), які працювали в умовах надмірного емВ НдЧ протягом 4-22 років (у середньому-15,0±5,9 року), та 46 хворих на АГ відповідного віку та форми захворювання (група контролю), які не перебували під впливом емВ НВЧ. Когнітивні функції (КФ) визначали за допомогою нейропсихологічних тестів: тест елліса (графомоторна функція), прямий та зворотний повтор цифрових рядів (сукцесивні функції), параметри когнітивних функції за шкалою Mini-Mental State Examination. Результати. У хворих на АГ виявлено зниження моторних, сукцесивних та графомоторних функцій до рівня легких та середніх порушень. У пацієнтів І групи виявили порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE, їхня інтенсивність була легкого ступеня, але в середньому достовірно більш виражено порівняно з пацієнтами ІІІ групи (22,05±3,3 проти 26,2±2,2; р<0,001) при нормальних значеннях 28-30. Аналізуючи результати обстеження у чоловіків ІІ групи, виявлено достовірні зміни з боку ЦНС (моторні функції становили 8,2±0,4 бала проти 9,2±0,9 бала у здорових чоловіків (р<0,05); сукцесивні функції-8,6±0,5 проти 9,6±0,4 відповідно (р<0,05); графомоторні функції-13,4±1,5 проти 17±1,6 відповідно (р<0,05). Рівень реактивної тривожності у хворих, які працюють в умовах надмірного емВ НВЧ, був достовірно вищим (41,9±2 бала проти 35,6 бала; р<0,05), ніж у здорових чоловіків та пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів І групи сон менше 6 годин фіксували у 92% пацієнтів (у тому числі менше 5 годин-у 38%); від 6 до 7 годин-у 8% хворих. У пацієнтів ІІІ групи тривалість сну від 6 до 7 годин зазначали 86%, 8 та більше годин-14% обстежених пацієнтів. Під час аналізу якості сну (тривалість, нічні пробудження, швидкість засинання, відчуття бадьористі вранці після пробудження, наявність сновидінь) були отримані наступні результати: порушення сну серед пацієнтів І групи відзначали у 80%, тоді як у хворих ІІІ групи-лише у 35% (р<0,05). При зіставленні отриманих результатів в обстежених чоловіків ІІ групи виявлено зменшення тривалості сну та частіші випадки порушення сну порівняно зі здоровими чоловіками та хворими ІІІ групи. Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових чоловіків, які тривалий час знаходяться під впливом надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НВм емВ), виявлено ураження нервової системи у формі порушення когнітивних функцій з розвитком судинної деменції легкого ступеня. доведено залежність між часом роботи під впливом емВ та виявленими порушеннями. Ключові слова: електромагнітне поле, надвисокі частоти, артеріальна гіпертензія, когнітивні функції, порушення ...