The aim: Objective of the research is to determine the effect of NOS3 and AGTR1 genotypes of patients with arterial hypertension and high body mass index in the course of the disease. Materials and methods: 58 patients (22 men and 36 women) with AH and high BMI were examined. The average age of the examined patients was 53.6±8.7 years. The analysis of rs1799983 polymorphisms of the NOS3 gene (localization 7q36.1; 7:150999023) and AGTR1 (type 1 receptor for angiotensin 2 1166 A>C) was performed using TaqMan assay (Thermo Fisher Scientific, USA) by real-time PCR (Applied Biosystems, USA) using TaqMan probe amplification products. Genomic DNA samples were isolated from stabilized blood using a Genomic DNA Mini Kit reagent (Invitrogen, USA). The Statistica 10 program (StatSoft Inc.) was used for statistical processing of the obtained data, USA). The independent samples were compared using the Mann-Whitney (U) criterion. In all cases of statistical evaluation, the reliability of differences was taken into account at a value of p<0.05. Results and conclusions: Polymorphism of the NOS3 and AGTR1 genes is associated with early development and complicated course of cardiovascular pathology. The combination of NOS3 and AGTR1 gene polymorphism in patients with the high body mass index increases the risk of complications in hypertension. Using a mathematical model to predict the probability (95%) of genetic mutations in two genes (NOS3 and AGTR1) increases the effectiveness of diagnosis for patients with the high risk of developing cardiovascular complications.

Mango fruits and mango leaf extracts (Mangifera indica) are a medicinal plant used to treat diabetes and its complications. The tender leaves of the mango tree contain tannins called anthocyanidins, which help treat early diabetes. The leaves contain the compound 3-betataraxerol and ethyl acetate extract, which interacts with insulin, activating GLUT4 and stimulating glycogen synthesis. Mango leaves have powerful antioxidant properties because they contain a large amount of flavonoids, phenols, zeaxanthin and beta-carotene. Animal studies have shown that mangiferin can counteract the free radical associated with cancer, diabetes, and other diseases.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ Мета дослідження: встановлення поширеності поліморфізму G894T гена NOS3 серед пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією (АТ) і надмірною масою тіла, його вплив на перебіг захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнтів з АГ та індексом маси тіла (ІмТ) >25 кг/м 2 : 22 (38%) чоловіка і 38 (62%) жінок, середній вік яких становив 53,6±8,7 року. У 3 (5%) пацієнтів відзначали порушення толерантності до вуглеводів, у 10 (17%)-цукровий діабет 2-го типу. У 48 пацієнтів діагностована АГ І стадії, у 5-ІІ стадії, у 5 хворих-ІІІ стадії. Результати. «дикий» гомозиготний генотип GG виявлено у 35 (60,3%) пацієнтів, гетерозиготний генотип GT-у 20 (34,5%) і «мутантний» гомозиготний генотип ТТ-у 3 (5,2%) осіб. Алель G наявний у 94,8% обстежених, алель Т-у 39,7% хворих. дебют АГ у середньому у пацієнтів з гомозиготним генотипом ТТ фіксують у 38,7 року, у пацієнтів з генотипом GT-у 47,5 року, у хворих з гомозиготним генотипом GG-у 43,6 року. Наявність алеля Т у пацієнтів із первинною АГ, поєднаною із надмірною масою тіла, асоціюється із достовірно нижчим середнім рівнем середньодобового систолічного та діастолічного АТ (відповідно 122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст.; р<0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р<0,05). Заключення. У більшості (60,3%) пацієнтів із первинною артеріальною гіпертензією, поєднаною з надмірною масою тіла, відмічався GG генотип поліморфізму G894T NOS3, у 34,5% та 5,2% хворих-відповідно GТ та ТТ генотипи, тоді як серед здорових осіб-28,9%, 67,5% та 3,6% відповідно. У середньому пацієнти з генотипом GT захворіли на первинну артеріальну гіпертензію на 4,5 року раніше, ніж хворі з генотипом GG (5,7±4,2 року проти 10,2±6,0 року; р<0,005). Наявність алеля Т даного гена у пацієнтів при застосуванні антигіпертензивної терапії асоціюється з кращим контролем систолічного та діастолічного артеріального тиску, ніж у пацієнтів групи порівняння (122,6±22,1 мм рт.ст. проти 132,3±16,5 мм рт.ст; р<0,05 та 76,5±8,1 мм рт.ст. проти 84,5±16,5 мм рт.ст.; р<0,05 відповідно). Ключові слова: ендотеліальна NO-синтаза, поліморфізм, артеріальна гіпертензія, надмірна маса тіла.

Українська військово-медична академія, м. Київ 2 Національний медичний університет імені академіка О.О. Богомольця, м. Київ 3 Національний військово-клінічний медичний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ Мета дослідження: оцінювання впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НдЧ емВ) як додаткового чинника ризику розвитку когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з АГ віком 28-44 роки (середній вік-30±5 року), які працювали в умовах надмірного емВ НдЧ протягом 4-22 років (у середньому-15,0±5,9 року), та 46 хворих на АГ відповідного віку та форми захворювання (група контролю), які не перебували під впливом емВ НВЧ. Когнітивні функції (КФ) визначали за допомогою нейропсихологічних тестів: тест елліса (графомоторна функція), прямий та зворотний повтор цифрових рядів (сукцесивні функції), параметри когнітивних функції за шкалою Mini-Mental State Examination. Результати. У хворих на АГ виявлено зниження моторних, сукцесивних та графомоторних функцій до рівня легких та середніх порушень. У пацієнтів І групи виявили порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE, їхня інтенсивність була легкого ступеня, але в середньому достовірно більш виражено порівняно з пацієнтами ІІІ групи (22,05±3,3 проти 26,2±2,2; р<0,001) при нормальних значеннях 28-30. Аналізуючи результати обстеження у чоловіків ІІ групи, виявлено достовірні зміни з боку ЦНС (моторні функції становили 8,2±0,4 бала проти 9,2±0,9 бала у здорових чоловіків (р<0,05); сукцесивні функції-8,6±0,5 проти 9,6±0,4 відповідно (р<0,05); графомоторні функції-13,4±1,5 проти 17±1,6 відповідно (р<0,05). Рівень реактивної тривожності у хворих, які працюють в умовах надмірного емВ НВЧ, був достовірно вищим (41,9±2 бала проти 35,6 бала; р<0,05), ніж у здорових чоловіків та пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів І групи сон менше 6 годин фіксували у 92% пацієнтів (у тому числі менше 5 годин-у 38%); від 6 до 7 годин-у 8% хворих. У пацієнтів ІІІ групи тривалість сну від 6 до 7 годин зазначали 86%, 8 та більше годин-14% обстежених пацієнтів. Під час аналізу якості сну (тривалість, нічні пробудження, швидкість засинання, відчуття бадьористі вранці після пробудження, наявність сновидінь) були отримані наступні результати: порушення сну серед пацієнтів І групи відзначали у 80%, тоді як у хворих ІІІ групи-лише у 35% (р<0,05). При зіставленні отриманих результатів в обстежених чоловіків ІІ групи виявлено зменшення тривалості сну та частіші випадки порушення сну порівняно зі здоровими чоловіками та хворими ІІІ групи. Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових чоловіків, які тривалий час знаходяться під впливом надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НВм емВ), виявлено ураження нервової системи у формі порушення когнітивних функцій з розвитком судинної деменції легкого ступеня. доведено залежність між часом роботи під впливом емВ та виявленими порушеннями. Ключові слова: електромагнітне поле, надвисокі частоти, артеріальна гіпертензія, когнітивні функції, порушення ...

No abstract