Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, 49000, Україна Анотація. Проведені випробування на розтяг вздовж волокон зразків пиломатеріалів, на основі яких виконано класифікацію клеєної деревини за міцністю відповідно до чинних норм. Для оцінки несучої здатності клеєної деревини згідно визначеного класу міцності були виконані випробування стандартних балок на згин. В результаті отримані дані щодо фактичної міцності на згин та деформативності балок з клеєної деревини. За результатами випробувань визначені коефіцієнти безпеки, що визначаються як відношення експериментальних руйнівного зусилля та міцності на згин до відповідних теоретичних значень. У всіх випадках експериментальна несуча здатність балки з клеєної деревини вище очікуваної теоретичної, відповідно до експериментально встановленого класу міцності. Ключові слова: клеєна деревина, ламель, фізико-механічні властивості, клас міцності. Введення. Конструкції з клеєної деревини широко розповсюджені в світовій практиці будівництва. Клеєні дерев'яні конструкції добре відомі в Україні і застосовуються у будівництві малоповерхових індивідуальних будівель, а також в елементах сільськогосподарських та громадських будівель і споруд [1, 2]. Конструкційна клеєна деревина-це ресурсоефективний інженерний виріб, який складається з декількох шарів пиломатеріалів, склеєних по довжині, і відрізняється високими фізико-механічними властивостями, довговічністю, вогнестійкістю, легкістю обробки та екологічністю. На теперішній час в Україні набули чинності норми проектування дерев'яних конструкцій ДБН В.2.6-161:2017 [3], які гармонізовані з нормами Європейського Союзу і, в тому числі, встановлюють загальні вимоги до клеєної деревини. Тим не менше, на практиці виникають проблеми проектування клеєних дерев'яних конструкцій, які пов'язані з фактичною відсутністю рекомендацій щодо сортування за міцністю, недостатнім обсягом даних щодо фізико-механічних характеристик клеєного бруса, який виробляється в Україні. Аналіз останніх досліджень чи публікацій. Вивченню властивостей деревини присвячена велика кількість публікацій як вітчизняних, так і закордонних авторів. Серед них слід відзначити роботи Є. К. Ашкеназі, В. О. Іванова, В. З. Кліменка, В. В. Фурсова, В.В. Стоянова та багатьох інших вчених. Тим не менше, поява сучасних технологій та стандартів виготовлення клеєної деревини та матеріалів на її основі обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень з визначення фізико-механічних характеристик. В роботі [4] описана методика досліджень міцнісних та деформативних властивостей суцільної та клеєної деревини хвойних порід вздовж волокон та поперек волокон за дії одноразових навантажень. Приведені вимоги щодо розмірів та технології виготовлення зразків для врахування мікроструктури та макроструктури деревини. Експериментальні дослідження роботи модифікованої полімерним композитом "СИЛОР" клеєної деревини сосни вздовж волокон за дії одноразових короткочасних навантажень виконані авторами [5]. ...

A method has been proposed to calculate the composite timber-concrete bending elements taking into consideration the non-linear work of a nail joint and the stretched reinforcement in a slab. An acting building code regulates the structure estimation based on the linear-elastic work while the pattern of the joint's deformation under loading demonstrates a pronounced non-linear character. Estimation formulae do not account for the presence of reinforcement in a concrete slab, which leads to the irrational use of the structure's load-bearing properties. A dependence has been proposed to determine the slip modulus. The determining coefficients are computed based on the rated characteristics given in the acting design standards. An algorithm for calculating the composite timber-concrete bending structures has been given, taking into consideration the deformation diagram of the joint and reinforcement in the stretched zone of a concrete element. It has been established that the normal stresses for the considered variants of timber-concrete beams, determined on the basis of the proposed procedure and the linear-elastic model, differ by 1-8 %. At loads corresponding to plastic deformations, those stresses that were estimated in line with the linear-elastic model prove to be understated. At loads exceeding 0.75 kN/m for the beam with a span of 3 m, and 0.5 kN/m for the beam with a span of 5 m, stresses in the stretched region of a concrete slab exceed the concrete stretching strength while the stresses in a timber beam do not reach the ultimate values. In fact, in this case, the structure's load-bearing capacity is underutilized because the stretching effort in the cross-section with a crack is accepted by the reinforcement. Based on the design features of timber-concrete floors (the thickness of a slab and protective layer), an analysis of the load-bearing capacity considering the reinforcement has been performed. It has been established that the load-bearing capacity of a slab ensures that an estimated bending momentum is tolerated up until the loads that cause the destruction of the timber beam. At the same time, the conditions for the rational operation of compressed concrete and stretched reinforcement are met