Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, 49000, Україна Анотація. Проведені випробування на розтяг вздовж волокон зразків пиломатеріалів, на основі яких виконано класифікацію клеєної деревини за міцністю відповідно до чинних норм. Для оцінки несучої здатності клеєної деревини згідно визначеного класу міцності були виконані випробування стандартних балок на згин. В результаті отримані дані щодо фактичної міцності на згин та деформативності балок з клеєної деревини. За результатами випробувань визначені коефіцієнти безпеки, що визначаються як відношення експериментальних руйнівного зусилля та міцності на згин до відповідних теоретичних значень. У всіх випадках експериментальна несуча здатність балки з клеєної деревини вище очікуваної теоретичної, відповідно до експериментально встановленого класу міцності. Ключові слова: клеєна деревина, ламель, фізико-механічні властивості, клас міцності. Введення. Конструкції з клеєної деревини широко розповсюджені в світовій практиці будівництва. Клеєні дерев'яні конструкції добре відомі в Україні і застосовуються у будівництві малоповерхових індивідуальних будівель, а також в елементах сільськогосподарських та громадських будівель і споруд [1, 2]. Конструкційна клеєна деревина-це ресурсоефективний інженерний виріб, який складається з декількох шарів пиломатеріалів, склеєних по довжині, і відрізняється високими фізико-механічними властивостями, довговічністю, вогнестійкістю, легкістю обробки та екологічністю. На теперішній час в Україні набули чинності норми проектування дерев'яних конструкцій ДБН В.2.6-161:2017 [3], які гармонізовані з нормами Європейського Союзу і, в тому числі, встановлюють загальні вимоги до клеєної деревини. Тим не менше, на практиці виникають проблеми проектування клеєних дерев'яних конструкцій, які пов'язані з фактичною відсутністю рекомендацій щодо сортування за міцністю, недостатнім обсягом даних щодо фізико-механічних характеристик клеєного бруса, який виробляється в Україні. Аналіз останніх досліджень чи публікацій. Вивченню властивостей деревини присвячена велика кількість публікацій як вітчизняних, так і закордонних авторів. Серед них слід відзначити роботи Є. К. Ашкеназі, В. О. Іванова, В. З. Кліменка, В. В. Фурсова, В.В. Стоянова та багатьох інших вчених. Тим не менше, поява сучасних технологій та стандартів виготовлення клеєної деревини та матеріалів на її основі обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень з визначення фізико-механічних характеристик. В роботі [4] описана методика досліджень міцнісних та деформативних властивостей суцільної та клеєної деревини хвойних порід вздовж волокон та поперек волокон за дії одноразових навантажень. Приведені вимоги щодо розмірів та технології виготовлення зразків для врахування мікроструктури та макроструктури деревини. Експериментальні дослідження роботи модифікованої полімерним композитом "СИЛОР" клеєної деревини сосни вздовж волокон за дії одноразових короткочасних навантажень виконані авторами [5]. ...

No abstract

The study is focused on the mechanical behavior and finite element method (FEM) modeling of glued timber dowel connections with slotted-in steel plates. Standard tests accompanied by a physical optics investigation method were used in order to obtain information about the mechanical properties and stress-strain behavior of glued timber dowel connections with slotted-in steel plates. As such a methodology provides information on the stress-strain state over the surface of a connection, it was used as a verification criterion for a 3D finite-element model. Small-scale glued timber dowel connections with slotted-in steel plates were tested in parallel-to-grain tension to investigate their load-carrying capacity and the load-slip performance of the connection. A three-dimensional finite-element model of the glued timber dowel connections with slotted-in steel plates was developed using existing FE software and verified using the holographic interferograms obtained during step-by-step loading as well as the test results.

Дослідження було присвячено вивченню міцності та деформативності вузла з'єднання збірних плит і монолітних ригелів плоского збірно-монолітного перекриття, ґрунтованого на роботі шпонок. Чинні нормативні документи по проектуванню залізобетонних конструкцій не враховують розрахунок вузлів з'єднання збірномонолітних конструкцій плоских перекриттів з урахуванням шпонок. Розроблена методика експериментальних досліджень, що враховує особливості роботи збірної плити у складі перекриття. Виявлено, що при зміні виду опор змінюються параметри напружено-деформованого стану зразків збірно-монолітного перекриття: відносні деформації бетону, деформації зразків, а також міцність. Випробування зразків збірно-монолітного перекриття показали надійну роботу, як стику, так і нормального перетину плити. Визначено, що вузол з'єднання збірних багатопустотних плит з монолітним ригелем за допомогою шпонок має 1,42 кратний запас міцності. Представлені результати натурних випробувань фрагмента каркасу будівлі на вплив вертикальних навантажень. Показано, що розвиток деформацій основних несучих елементів перекриття відбувався практично по лінійній залежності і склали 18,55 мм (для центральної збірної плити осередку перекриття) і 14,64 мм (для несучого ригеля). Дані деформації більш ніж в 2 рази менше допустимого значення вертикальних деформацій (прогину) для цих елементів, рівного 40 мм. За результатами натурних випробувань були зроблені висновки, що збірні і монолітні елементи диска перекриття працюють як цілісна конструкція. При випробуваннях взаємних зміщень торців збірних плит відносно несучих ригелів виявлено не було. Вдосконалена методика розрахунку міцності вузла з'єднання. Зміна міцності зразків плоского збірно-монолітного перекриття враховується введенням відповідного коефіцієнту умов роботи поперечної арматури, рівного 0,8 Ключові слова: збірно-монолітне перекриття, плоске перекриття, шпоночне з'єднання, міцність конструкції перекриття