Corrosion inhibitors are the only most widely applied method for corrosion protection of metallic materials and are of particular importance in industry. Nowadays, the synthesis of corrosion inhibitors using traditional multistep reactions is highly restricted because of the increasing demands of "green chemistry". Plant materials and biomass wastes are ideal green candidatures to replace traditional toxic corrosion inhibitors. Literature survey reveals that different extracts of the plant and agro-food wastes contain naturally phytochemical compounds which have antioxidant properties have been effectively employing as sustainable inhibitors for the corrosion of different metals and alloys. Nevertheless, despite the numerous research papers, the reviews in which the correlation between the antioxidant/free radical scavenging activity of the extracts and their inhibition action is explained are not represented in the literature. This paper provides a brief overview of current knowledge in what kind of methods are used to estimate the antioxidant content, which classes of compounds provide higher antiradical activity and poses questions that we need to answer in order to use parameter of the antioxidant activity as a predictive index for performance evaluation of the plants/biomass wastes extracts as corrosion inhibitors. The conclusion is that no single mechanism of antioxidant actions and anticorrosive protection is operative in plant/wastes extracts. The high inhibitory efficiency is predicated on a number of complementary processes working holistically. By developing the theoretical basis and mechanism of action between the anticorrosive and antioxidant properties of plant extracts, it is possible to create predictive tools for selecting plant extract and further obtaining anti-corrosion protection based on it.

Здiйснено "зелений" синтез монометалiчних (Au, Ag) та бiметалiчних (Au-Ag) наночастинок (НЧ) з водних розчинiв iонiв металiв вiдповiдних прекурсорiв iз використанням вiдходiв агропромислового виробництва (шкiрки винограду). Наразi гостро стоїть проблема утилiзацiї вiдходiв агропромислового комплексу, рацiонального природокористування та перехiд до використання екологiчно безпечних енергоефективних технологiй. Тому спостерiгається тенденцiя використання "зелених" технологiй при одержаннi наноматерiалiв, що вважаються екологiчно безпечними та ресурсозберiгаючими. Встановлено ефективнiсть використання харчових вiдходiв (шкiра винограду), як вiдновника та стабiлiзуючого агента для формування наночастинок дорогоцiнних металiв моно-та бiметалевої структури. Екстракцiю бiологiчної сировини проводили у водному середовищi пiд дiєю короткотривалого впливу розряду низькотемпературної плазми. На основi комплексного аналiзу компонентного складу екстракту встановлено, що гiдроксильнi, карбонiльнi та карбоксильнi функцiональнi групи органiчних сполук екстракту шкiрки винограду, вiдповiдають за вiдновлення iонiв металiв та стабiлiзацiю отриманих НЧ. Встановлено, що формування моно-та бiметалiчних НЧ характеризується присутнiстю пiка для Ag 0 (λ мак =440 нм), для Au 0 (λ мак =540 нм), Ag-Au (λ мак =510 нм). Розмiр та стабiльнiсть наночастинок одержаних "зеленим" синтезом оцiнено в порiвняннi з показниками при плазмохiмiчному способi формування наночасток. Встановлено антибактерiальнi, каталiтичнi та протикорозiйнi властивостi синтезованих наночастинок. Одержанi монометалiчнi (Au, Ag,) та бiметалiчнi (Au-Ag) наночастинок показали вiдмiнну каталiтичну активнiсть для вiдновлення p-нiтрофенолу (4-НФ) до p-амiнофенолу (4-AФ) у присутностi NaBH 4. Синтезованi НЧ продемонстрували антибактерiальну активнiсть проти грампозитивних та грамнегативних бактерiй. Отриманi результати дають змогу розширити практичне застосування наночастинок металiв в рiзних галузях виробництв та вирiшити питання щодо збiльшення переробки та повторного використанню нелiквiдних вiдходiв Ключовi слова: водний екстракт, компонентний склад, виноград, вiдновлення, нiтрофенол, антибактерiальнi властивостi, антиоксидантна активнiсть

The objective of this study was to investigate a comprehensive characterization of composition profiles of the apricot pomace extract ( Prunus armeniaca L ) depending on the used solvent systems. The propan-2-ol, decamethylcyclopentasiloxane and the mixture of the apricot pomace extracts are characterized by IR, UVvisible spectroscopy and gas chromatography-mass spectrometry (GС-MS) techniques.

The aim of this study was to determine the chemical composition and antioxidant potential of the apricot pomace extract (АСЕ). The apricot pomace was extracted using ethanol (EtOH), silicone (D5) and a mixture of silicone and ethanol. The chemical constituents were analyzed by gas chromatography-mass spectrometry (GC-MS). The antioxidant capacity was evaluated using a variety of antioxidant assays (total antioxidant activity, reducing power and catalase activity). Quantum chemical descriptors such as the frontier orbital energies (E HOMO and E LUMO), the energy gap between E LUMO and E HOMO (ΔE), hardness, and electrophilicity index have been calculated and discussed.

Stable silver nanoparticles were rapidly synthesized by simple, eco-friendly atmospheric pressure plasma method using non-ionic Tween 80 (polyoxyethylene-(80)-sorbitan monooleate) as capping agent. Influences of Tween 80 concentration on the formation efficiency of silver nanoparticle, their average size and stability have been studied. The synthesized silver nanoparticles had significant antibacterial activity on two strains of Gram bacteria. The AuNPs showed excellent catalytic activity for the reduction of p-nitrophenol (4-NP) to p-aminophenol (4-AP) in the presence of NaBH 4 .