Lending against the pledge of future crops is one of the main ways of using agrarian receipts. The authors propose enhanced understanding of the necessity of introducing agricultural receipts as a modern tool. The article provides detailed characteristics of possible financial tools intended to be used in agrarian business. Agricultural payments are identified as a method of progressive lending which ensures balancing and granting of rights both to the lender and the borrower. In their research, the authors of the article have developed an algorithm of lending against the pledge of future crops and assessed the applicability of foreign experience in terms of the development of suggestions on how to provide agricultural enterprises with the associated opportunities. With the use of agrarian receipts, credit facilities adapt to farmers' needs. For example, they are structured by cultivation, which makes it possible to issue the credits quicker and cheaper. Receipts can be used as collateral for obligations related to banks, suppliers and other creditors. They serve as an innovative and effective tool for stimulating lending in the agricultural sector. Lending against the pledge contributes to the improvement of investment attractiveness of the agrarian sector and ensures the use of agricultural incomes as an alternative and modern lending mechanism.

Abstract. The article examines the impact of the new regulatory assessment of agricultural land on the amount of land tax and rent. The comparative analysis with the preliminary normative estimation is resulted. One of the mechanisms for confirming or refuting the availability of information of qualitative and quantitative characteristics, which are determined by the circumstances and results of formalization and application of regulatory land valuation, is to provide its users with the results of audit tasks. Purpose. The purpose of the article is to study the impact of land valuation on the development of rural areas of Ukraine through the prism of taxation and the role of audit of its definition. Results. It is proved that the demand and supply in the market, the level of solvency of the population, conditions of sale, the nature of possible competition, the distribution of property rights to land, obligations and restrictions on land use, etc. are of great importance for market valuation of land. The introduction of a new normative monetary valuation of agricultural land will lead to the loss of the revenue base of budgets for certain territorial communities. Tax revenues to local government budgets will also decrease by a percentage reduction in the regulatory monetary assessment. The expediency, validity and effectiveness of the decisions of the subjects of state regulation on the implementation and updating of regulatory assessments of land resources can be assessed on the basis of the implementation of audit measures. Conclusions. We propose to apply a risk-oriented audit approach at the stage of determining the feasibility of regulatory assessments. We believe that the current neglect of the problem of risk has led to unpredictable consequences of the application of regulatory assessment of land resources. In the context of agricultural reform in Ukraine, the role of audit is determined by the information needs of different groups of information users both in relation to the functioning of the industry as a whole and in relation to the activities of individual enterprises. Keywords: agriculture, arable land, normative monetary valuation, land tax, agricultural lands, rent, audit.

У статті на основі обліку природних кормових угідь, статистичних даних про споживання основних продуктів харчування населенням, імпорту продукції тваринництва, динаміки поголів’я ВРХ проведено аналіз їх вико-ристання з урахуванням економічних, екологічних та соціальних аспектів Проведення даних заходів призведе до імпортозаміщення продукції тваринництва, що дасть можливість створити в сільськогосподарських підприємствах додатково більше 34 тисяч робочих місць при продуктивності праці у тваринництві в сільськогосподарських підприємствах – 237 990 грн (18 х 0,4554: 0,000238=34 442) та збільшить надходження коштів в особисті селянські господарства на 9,8 мільярда гривень.

У статті проаналізовано ситуацію у сфері екосистемних послуг Волинської області та розглянута роль бджільництва в збільшенні потенційної продуктивності сільськогосподарського виробництва. Розкриті досягнення, проблеми і завдання екосистемних послуг на сучасному рівні розвитку сільськогосподарського виробництва. Доведено, що запилення медоносними бджолами ентомофільних культур найдешевший, найрезультативніший та екологічно чистий чинник зростання виробництва продукції рослинництва. Визначено пріоритети стратегій і планів дій, щодо соціально, економічно і екологічно збалансованого розвитку сільських територій, що спрямований на створення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів. Відмічено, що реальні можливості сільського господарства України, зокрема рослинництва та бджільництва, задля зростання економічної ефективності та конкурентоспроможності галузей повинні складатися із найважливіших чинників які необхідно реалізувати за допомогою регіональних програм їх розвитку. Доведено, що Волинська область має високий потенціал у цій сфері, який в умовах підвищення ефективності функціонування вітчизняного агропромислового комплексу доцільно максимально використовувати. Розглянуто проблеми, які не дозволяють повною мірою використати можливості й досягти максимальної економічної ефективності в цих галузях. У статті звернено увагу на те, що ці проблеми є актуальними не лише для галузей аграрного виробництва, а й для сталого розвитку сільських територій.

У статті висвітлено проблеми та здійснена оцінка тенденцій сучасного етапу сталого інклюзивного розвитку територіальних громад Волинської області в умовах трансформації вугільної галузі. Встановлено, що дія нових соціально-економічних та геополітичних факторів спричинила появу цілої низки проблем розвитку галузі, серед яких необхідно зазначити: скорочення вугільно – промислового комплексу, недостатній розвиток інфраструктури сільської місцевості, поліпшення соціального добробуту, збільшення надходжень до бюджетів громад. Запропоновано одним із стратегічних напрямів досягнення цілей сталого розвитку територій використати впровадження довгострокової комплексної стратегії розвитку Волинської області яка міститиме організаційно-економічні та фінансові засади забезпечення добробуту територіальних громад, вдосконалення бюджетних механізмів, стимулювання жителів територіальної громади до власного забезпечення добробуту та інтенсифікацію місцевого економічного розвитку шляхом активізації економічного потенціалу.