короткоротаційні сівозміни в системах землеробства Карпатського регіону За результатами довготривалих стаціонарних досліджень обґрунтовано вплив традиційних органомінеральних та альтернативних (із застосуванням соломи й сидерату на помірних мінеральних фонах) систем удобрення на формування гумусного режиму ґрунту, баланс поживних елементів та продуктивність сівозмін. Встановлено, що найвищі значення нестабільних органічних речовин під посівами пшениці озимої формуються в плодозмінній та зерно-кормовій сівозмінах. Залежно від систем удобрення показники лабільного гумусу тримаються в межах 411,36-467,07 мг/100 г (плодозмінна сівозміна) та 481,12-521,47 мг/100 г (зерно-кормова сівозміна), водорозчинного-відповідно 14,46-18,52 та 19,55-20,46 мг/100 г ґрунту. Доведено, що застосування на 1 га сівозмінної площі 8-10 т гною й мінеральних добрив у дозі N 45-69 Р 60-77 К 60-77 , а також зменшення їхньої кількості удвічі за умови заорювання сидерату, побічної продукції забезпечує позитивний баланс азоту, фосфору та калію в усіх досліджуваних сівозмінах. Найбільший вихід зернових одиниць отримано у зернових сівозмінах за внесення на гектар сівозмінної площі 10 т гною у поєднанні з мінеральними добривами у дозах N 51,2-66,2 Р 66,2-68,7 К 66,2-68,7 (4,00-4,41 т/га й 3,17-3,60 т/га). Максимальний вихід кормових одиниць отримано в плодозмінній (5,94-6,96 т/га залежно від системи удобрення) і зерно-кормовій (5,46-6,56 т/га) сівозмінах. Застосування на гектар сівозмінної площі 8-10 т гною й мінеральних добрив у дозі N 45-69 Р 60-77 К 60-77 , а також зменшення їхньої кількості удвічі за умови заорювання сидерату, побічної продукції в короткоротаційних сівозмінах забезпечує високий рівень їхньої продуктивності, позитивний баланс основних елементів живлення рослин, активізує гумусотвірні процеси в ґрунті, що сприяє накопиченню нестабільних гумусових речовин. Ключові слова: сівозміни, продуктивність, системи удобрення, родючість ґрунту. Kachmar O., Vavrynovych O., Dubytskyi O., Dubytska A., Shcherba M., Vovk A. Scientifically substantiated short crop rotations in the systems of arable farming in the Carpathian region The results of long-term stationary studies substantiate the influence of traditional organic-mineral and alternative (with the use of straw and siderate on moderate mineral backgrounds) fertilization systems on the formation of humus soil regime, nutrient balance, and crop rotation productivity. It is established that the highest values of unstable organic matter under winter wheat crops are formed in fruit-bearing and grain-forage crop rotations and, depending on the fertilization systems, indicators of labile humus are in the range of 411.36-467.07 mg/100 g (fruit-bearing) and 481.12-521.47 mg/100 g (grain-forage), water-soluble one-14.46-18.52 and 19.55-20.46 mg/100 g of soil respectively. It is argued that application of 8-10 tons of manure and mineral fertilizers at a rate of N 45-69 P 60-77 K 60-77 per one hectare of crop rotation area, as well as reduction of their volume twice with plowing of siderate and by-pro...
